СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Ярослав Приріз на Різдво Христове: «Син Божий приходить у цей світ, аби повернути нам втрачену надію»
7 січня, в свято Різдва Христового, в Катедральному соборі Пресвятої Трійці відбулось святкове богослужіння, яке очолив владика Ярослав Приріз, єпископ Самбірсько-Дрогобицький. Цього ж дня в Прокатедральному соборі м. Самбора різдвяні богослужіння очолив владика Григорій Комар, єпископ-помічник Самбірсько-Дрогобицької єпархії. У день Різдва Христового в храмах Самбірсько-Дрогобицької єпархії зачитувалось різдвяне послання владики Ярослава.
У своєму Різдвяному посланні владика Ярослав Приріз, єпарх Самбірсько-Дрогобицький, зазначає, що Різдво Христове — це велика таїна Божого Одкровення і Промислу (див. повний текст послання). У ці святкові дні християни молитовно споглядають, як Син Божий сходить у наш вражений і спотворений гріхом світ та зодягається в немічну людську природу. «У цей день місто Вифлеєм і вбогий вертеп стають центром уваги всього світу і точкою відліку нового часу, бо тут замешкав Той, хто держить собою Вселенну. Днесь Той, хто створив небо і землю, упокорює себе і воплочується Духом Святим через Преблагословенну Діву Марію», — говорить владика Ярослав.
Коли Христос прийшов у світ, Його прихід оспівували ангели, мудреці поспішали несучи дари, а пастирі прийшли, щоб поклонитись. Теперішні ж християни, святкуючи подію Різдва Христового, по-особливому відчувають Божу близькість і допомогу, завдяки якій перед ними знову відкриваються двері до вічного життя у Небесному Царстві.
За словами владики Ярослава, коли християнин роздумує над таїнством Різдва Христового, то неодмінно запитує: Чому Господь так упокорив себе, прийшовши на землю і воплотившись у людському тілі? Відповідь на це запитання дає св. Атанасій Великий: «Ми — причина прийняття Ним людської подоби, і задля нашого спасіння у своїй великій любові Він народився та з’явився в людському тілі» (Про воплочення, 1.4). «Син Божий приходить у цей світ, аби повернути нам втрачену надію, подарувати справжнє Життя, для якого ми створені», — сказав у підсумку владика Ярослав.
Довколишні події й обставини життя часто зневіряють людину і, мислячи по-людському, часом складно знайти причини для радості й миру. «Споглядаючи це нетлінне різдвяне світло, ми переконуємося, що хоч би якою темною була ніч і хоч би як лякав нас морок, неодмінно настає світанок і при світлі Сонця Правди всі діла темряви зникають, як роса. Сяйво вифлеємської зірки вказує нам, як колись мудрецям і пастирям, шлях до Того, хто дарує нам спасіння», — наголошує владика Ярослав. Воплочений Бог показує нам, що щастя можна досягти тільки в любові, взаємоповазі й однодумності, бо в Ньому ми всі — Божі діти. «Спаситель спонукає нас до духовної боротьби з гріхом і злом, до перемоги любові та лагідності над ненавистю і чварами, до торжества християнського смирення над сатанинською злобою», — додає єпископ.
За матеріалами Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
