СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах: «Сьогодні згадаймо і помолімся за вдів і сиріт»
Апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах у черговому дописі роздумує над тим, наскільки важливо сьогодні християнам, особливо в Україні, не забувати про вдів та сиріт та наскільки Господь цінує їхню підтримку.
«Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу» (Яків 1, 27).
Побожність, тобто відношення людини до Бога завжди перебувала у тісному взаємозв’язку зі ставленням людини до собі подібних. Зокрема до слабких, знедолених, убогих. У Старому Завіті такими категоріями осіб були передовсім вдови та сироти. Пророк Захарія повчає милосердного стосунку супроти потребуючих, на першому місці згадуючи вдів і сиріт, позбавлених належної опіки і захисту: «Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого» (Зах. 7, 10).
Господь Ісус воскрешає померлого сина вдови з Наїн, при цьому виявляючи їй усю глибину співчуття, зворушення і милосердя: «Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: „Не плач.“ І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: „Юначе, кажу тобі, встань!“ І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері» (Лук. 7, 13–15).
Теперішня страшна війна російського агресора проти нашого народу принесла вже і надалі ще приносить багато горя. В багатьох домівках смуток і жалоба за полеглими. Жінки залишаються без чоловіків, а діти — без батьків. Вдови і сироти стають особливо вразливою частиною нашого суспільства. Не тільки просте людське співчуття і людська солідарність з постраждалими повинні спонукати нас до помочі таким особам, але і приналежність до єдиної християнської родини. Невипадково св. ап. Яків у нинішньому читанні починає від згадки про «чисту і безплямну побожність» перед Богом, Який є нашим Отцем. А це означає, що мої ближні є кимось спорідненим зі мною, моїми рідними.
Справді Церква представлена в Святому Письмі як єдиний організм, єдине тіло, а ще — як єдина родина Божа, в якій є спільними смутки і тривоги, радощі і надії. «Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними» — вигукує з радістю св. Йоан (1 Йо. 3, 1). Але за радістю від приналежності до Божої родини нехай іде також учинок милосердя стосовно тих, хто нашої помочі і підтримки найбільше потребує.
Сьогодні згадаймо і помолімся за вдів і сиріт, та не оминаймо нагоди, щоб допомогти їм, розрадити їх і підтримати, чим можемо.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Локації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
