СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Богдан Дзюрах отримав для вшанування в УГКЦ мощі блаженної Едіґни
21 січня 2025 року кардинал Райнхард Маркс, архиєпископ Мюнхена і Фрайзінга, передав владиці Богданові Дзюраху, апостольському екзарху для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії, частинки мощей блаженної Едіґни — правнучки святого рівноапостольного Володимира Великого й онуки Ярослава Мудрого. Її мощі, які спочивають на баварській землі у храмі Святого Севастіана у м. Пух, відтепер будуть встановлені і в катедральному храмі Покрову Пресвятої Богородиці УГКЦ у Мюнхені та Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ у Києві.
Ця історична для українського народу подія розпочалася молитвою під проводом кардинала Маркса, під час якої владика Богдан заспівав українською мовою величання блаженній Едіґні. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та країнах Скандинавії.
«Ми молимося про справедливий мир для страждаючого українського народу, — промовив архиєпископ Мюнхена. — Блаженна Едіґно, будь заступницею для українців у цей важкий час, допоможи поглибити дружбу між Україною та Німеччиною. Великий Боже миру, будь із нами, Твоєю силою через Твого Сина Господа Ісуса Христа допоможи нам».
Владика Богдан звернувся до кардинала такими словами: «Сьогодні дуже зворушливий момент для нас усіх, а зокрема для українців, які проживають на цій гостинній баварській землі. Цей акт передачі чесних мощей блаженної Едіґни є ще одним доказом нашого духовного єднання і тісної співпраці у служінні Богові та Божому людові. Блаженна Едіґна, мощі якої ми сьогодні з Ваших рук отримуємо, нагадує нам, що зв’язки Української Церкви й українського народу з Європою, зокрема з Німеччиною, тривають не десятки років, а сягають глибини віків, аж до тисячолітньої давності».
Також владика Богдан принагідно подякував очільникові дієцезії Мюнхена і Фрайзінга за підтримку та солідарність з українцями. «Тут, у Мюнхені, Католицька Церква справді дихає обидвома легенями, а ми, українці візантійського обряду, почуваємося членами єдиної католицької родини. За численні вияви підтримки, зичливості і солідарності складаю Вам, Ваша Еміненціє, і Вашим співпрацівникам слова нашої щирої вдячності».
Владика Богдан, який ініціював процес передачі мощей блаженної Едіґни УГКЦ, говорячи про його деталі, відзначив працю та сприяння у цій справі о. Петера Фьорстера, офіціала архидієцезії Мюнхена і Фрайзінга, д-ра Йоганнеса Модесто, о. Отто Ґенг, пароха церкви Святого Севастіана у м. Пух, а також керівництво Товариства блаженної Едіґни.
«У теперішній час, коли наш народ на рідній землі переживає великі випробування, ваша солідарність і підтримка для нас особливо цінні. Водночас вони дають нам силу продовжувати наш шлях до повної свободи й укріплюють нас у надії, що ми маємо спільну тисячолітню історію не лише за нами, але також перед нами. Нехай на цій дорозі у спільне майбутнє нас супроводжують своїм небесним заступництвом блаженна Едіґна, блаженний священномученик Петро Вергун і всі святі та праведні наших народів і Церков», — сказав на завершення апостольський екзарх.
Довідка
Блаженна Едіґна — правнучка святого рівноапостольного князя Володимира Великого й онука правителя Київської Русі Ярослава Мудрого. Її життєпис — цінна складова історії Русі-України та обʼєднує сьогодні три народи: український, з якого вона походить, французький, у якому народилася, та німецький, якому служила майже все життя.
Емма-Едіґна народилася 1055/1058 рр. у Франції. Її батьком був французький король Генріх І, а матірʼю — королева Франції та київська князівна Анна Ярославна. Такий союз став можливим через активну династичну політику батька Анни — Ярослава Мудрого. Використовуючи матримоніальні союзи свіх дітей як інструмент зовнішньої політики, Ярослав створював міцні звʼязки з багатьма європейськими державами та династіями.
Починаючи від XVII і до XIX століття знаходимо численні письмові згадки та розповіді про життя блаженної діви Едіґни, про її служіння, чуда, що сталися за її заступництвом та велике пошанування серед народу Баварії. Саме з цих джерел й усного передання викристалізувалася історія життя блаженної, яка відома нам сьогодні: Едіґна прибула в землі Німеччини із Франції, походила з королівської родини й була дочкою короля Франції Генріха I (1031–1060) і королеви Анни Ярославни.
Заради обіцянки дівицтва та задля свого нареченого Господа Ісуса Христа взяла на себе добровільне вигнання та, прагнучи уникнути примусового подружжя, покинула королівський двір і вирушила на схід. Дорогою Едіґна потрапила в Баварію, де її підібрав селянин на своєму возі, запряженому волами, на якому також були півень і дзвінок.
За переданням, біля містечка Пух, біля якого вони проїжджали, воли самі зупинилися, півень прокукурікав і задзвонив дзвіночок. Едіґна сприйняла цей знак за Боже провидіння і залишилася жити та служити на цьому місці. Вона оселилася в порожнині стовбура великої липи (ця липа стоїть до сьогодні поруч із церквою Святого Себастіана) та жила там протягом 35 років, служачи Богові й наслідуючи Христа в молитві, чуваннях, чистоті й пості.
Ще за життя Едіґна була відомою своїми добродійствами та праведністю і високо шанованою серед місцевого населення. Вона зійшла з престолу, щоб наслідувати Христа, служити своїм ближнім, навчаючи їх грамоти, лікуючи хвороби, ділячись своїми знаннями та вірою. Вона відмовилася від королівських привілеїв, щоби здобути скарби на небі, а обравши життя пустельниці у близькості до Творця, стала прибіжищем для людей, які шукали допомоги та пристановища в бурях щоденного життя.
До сьогодні блаженна Едіґна залишається прикладом служіння, відданости ближнім і вірності Богові. За переданням, після переходу блаженної із земного життя до небесної батьківщини 26 лютого 1109 року з липи, у якій жила Едіґна, потекла олія, але вона висохла, коли люди спробували продати її задля наживи.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
