Владика Богдан Дзюрах: Чи готовий я перейти від молока до твердої духовної їжі?
Упродовж свого християнського життя ми покликані до постійного зростання. Проте, інколи люди зупиняються на певному етапі і не прагнуть подальших висот. Чому так поводитися недоречно? Відповідь на це запитання дарує владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійсьного обряду у Німеччині та Скандинавії.

«Браття, тоді як ви повинні б давно вже бути вчителями, ви знову потребуєте, щоб вас хтось учив перших засад Божого вчення, і дійшли до того, що потребуєте ще молока, а не твердої страви. Бо хто ще молоко вживає, той не досвідчений у вченні правди, — він бо немовлятко» (Євр. 5, 12–13).
Автор послання до євреїв стверджує, що, попри тривалу євангельську науку, яку адресати отримали, у їхній практичній поведінці ще не спостерігається належного поступу у справах Божих, у вірі вони ще надалі залишаються «немовлятами», тобто початківцями.
У цих обставинах слід повертатися до «перших засад Божого вчення», до основ, бо без належної основи християнство у житті людини не стане стилем нового життя, а віра залишиться поверхневою релігійністю, яка, щоправда, час від часу знаходитиме свій вираз у обрядових практиках, як-от з нагоди великих свят, але не матиме майже, або й взагалі ніякого впливу на щоденне життя охрещеної особи.
У наших обставинах часто можна спостерігати подібне явище великої незрілості у вірі серед християн, яка проявляється у разючій невідповідності між тим, що визнають уста, і тим, як людина поводиться в житті. То ж не дивно, що, спостерігаючи спосіб життя багатьох сучасників, хтось слушно зауважив: «У нас багато охрещених, проте — мало християн»…
Нам самим слід теж мати відвагу і смирення, щоб визнати, що у поведінці кожного із нас завжди є місце для зростання, завжди є ділянки, в яких ще надто мало «християнства», в яких і ми ще залишаємося немовлятками у вірі. Ствердження цього нехай не буде для нас причиною засоромлення у власних очах (хоч здоровий сором теж потрібен для виховання у собі моральної поведінки), а радше нехай стане запрошенням звернутися до основ євангельського вчення через щиру молитву і регулярне приймання Святих Таїнств Сповіді і Євхаристії, постійне читання і роздумування над Божим словом, через вивчення Катехизму, через зацікавленість духовною літературою, тощо.
Шукаймо для себе рівно ж мудрих і досвідчених Христових апостолів — вчителів у вірі, які, послані Церквою, стануть для нас, подібно як св. Павло для багатьох християн свого часу, справжніми духовними батьками, які народять нас для Бога через проповідь і свідчення Христового Євангелія.
† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви





