«У випробуваннях не піддаватися спокусам»: владика Діонісій Ляхович звершив Божественну Літургію з нагоди чернечих облечин у Крехові
21 липня 2024 року у Крехівській василіянській обителі святого Миколая під час Архиєрейської Літургії відбулися облечини.
Чернечу рясу одягли п’ятеро кандидатів: Давид Маркіян Калітовський, Димитрій Василь Ганик, Матей Артем Потапенко, Платонід Олег Бандрівський та Рафаїл Василь Павлюк. Від Чину облечин їхні імена назавжди вписано в історію Василіянського Чину Святого Йосафата, а цим обрядом для них розпочався канонічний новіціят, тобто рік випробування та навчання. Про це зазначає Інформаційний відділ ЧСВВ.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив владика Діонісій Ляхович, ЧСВВ, апостольський екзарх для українців-католиків візантійського обряду в Італії, Протоархимандрит Василіянського чину у 1996–2004 роках. Чин облечин уділив о. Йосиф Кралька, ЧСВВ, Протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя.
У проповіді владика Діонісій поділився власним досвідом покликання, яке розпочав шістдесят два роки тому, та підкреслив на важливості відгукнутись на заклик Ісуса йти за Ним і витривати в покликанні до кінця.
«62 роки тому, 15 липня десятеро братів приймали габіт в Іваї, у Бразилії. З тих десяти братів живими сьогодні залишилися четверо. Один помер ще студентом, ще один загинув в автокатастрофі. Серед нас потім стало п’ять священників. Але живими на сьогодні залишилося лише четверо, і ми дякуємо Богові за цей дар. Із тих десяти я був наймолодшим. Але 62 роки ми продовжуємо бути вірними Господу Богові», — розповів владика Діонісій на початку свого слова, зазначивши що прагне провести паралелі між тим, що сталося 62 роки тому і тим, що сталося у цей день.
«Ви одержали хрест. „Хто хоче йти за мною, нехай зречеться самого себе і йде слідом за мною“. І нам тоді дарували такі ж хрести. І до сьогодні мені вдалося його зберегти. Він завжди зі мною на моєму робочому столі. Мені прийшлося вже побувати у дуже різних місцях. Я вже 17 разів змінював місце перебування. А той хрест завжди йде за мною. Він вже дещо поржавів, він полущився, але він зажди є переді мною. І це той хрест, який я обіцяв взяти і йти разом з Христом», — продовжив свою розповідь проповідник.
Відтак єпископ звернув свою увагу на євангельський уривок про зцілення слуги сотника, який зачитувався у цей день. Владика Діонісій зазначив, що сотник глибоко вірить у Слово Боже, у його силу. Це — Слово Боже, що лікує. Це — Слово Боже, що виганяє бісів. Це — Слово Боже, що дає життя. І саме це Слово Боже ми читаємо на кожній Літургії. «Сьогодні є важко слухати Слово Боже. Так багато гамору навколо. Ісус Христос був змушений відходити у самітні місця чи відпливати човном по Генезаретському озері, щоби відтак слухати те, що Отець хоче Йому говорити. І він каже, що його їжею є чинити волю Отця. Отже, щоб чинити волю Отця, потрібно замовкнути і послухати це Слово Боже», — підкреслив архиєрей.
По завершенні Святої Літургії бр. Давид Калітовський, ЧСВВ, новик, подякував усім, хто молитовно розділив цю радість та наголосив, що «маємо дякувати нашим попередникам — василіянам, які вже відійшли до вічності по заслужену нагороду і заступаються за наш Чин у небі».
«Ми всі разом продовжуємо творити одну історію… Як сказав один із братів: „У когось з часу облечин минулого 62 роки, в когось — 20, а в когось вони відбулися сьогодні, але це означає тільки одне — історія Василіянського Чину Святого Йосафата пишеться й надалі, як 400 років тому, так і тепер“», — додав він.
Фото: бр. Йоан Касіян, ЧСВВПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ