СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ с. Вербівці на Івано-Франківщині відзначили 150-річчя храму Покрови Пресвятої Богородиці
11 жовтня владика Василій Івасюк, єпископ Коломийської єпархії УГКЦ, відвідав с. Вербівці Городенківського протопресвітеріату на Івано-Франківщині, де відзначили 150-річчя від дня освячення храму Покрови Пресвятої Діви Марії.
Як повідомляє пресслужба Коломийської єпархії УГКЦ, перед початком Божественної Літургії єпископ Василь Івасюк освятив відновлений престіл та іконостас храму.
Під час богослужіння владиці співслужили настоятель храму о. Ігнат Липка, о. м. Ігор Левицький, диякон Максим Федюк та численне духовенство.
У своїй проповіді владика Василій роздумував над євангельським читанням дев’ятнадцятої неділі після П’ятидесятниці, у якому євангелист Лука передає слова Ісуса Христа: «І як хочете, щоб робили вам люди, так і ви робіть їм» (Лк. 6, 31). Ці слова часто повторював світлої пам’яті Блаженніший Любомир Гузар.
На прикладі юдейського передання про рабинів Гіллеля та Шаммая архиєрей наголосив на важливості золотого правила у ставленні до ближнього. За переданням, коли один чоловік попросив навчити його всієї Тори, поки він стоятиме на одній нозі, рабин Гіллель відповів: «Не роби ближньому того, що ненависне тобі самому: у цьому вся Тора; а все інше — коментарі; іди і вчи».
Владика звернув увагу на те, що християнське милосердя покликане виходити за межі природної доброзичливості. Любити своїх рідних, друзів і тих, хто чинить нам добро, властиво багатьом людям. Однак Христос закликає своїх учнів до більшого: «І коли ви любите тих, хто вас любить, яка вам за те подяка? Бо і грішники люблять тих, хто їх любить» (Лк. 6, 32).
Милосердя у Святому Письмі виявляється через любов, яка втілюється у добрих ділах. Особливістю християнського життя є здатність любити не лише тих, хто відповідає нам взаємністю, а й тих, хто ставиться до нас неприязно. «Ви любіть ворогів ваших, добро творіть», — навчає Господь (Лк. 6, 35). Христос закликає до такого способу життя, наслідуючи самого Бога, «бо Він добрий і до невдячних і злих» (Лк. 6, 35).
Наприкінці богослужіння владика Василій подякував настоятелю, жертводавцям і всім парафіянам за працю, молитву та жертовність, завдяки яким вдалося відновити святиню.
Настоятель храму о. Ігнат Липка також висловив щиру вдячність усім, хто долучився до підготовки храму до ювілею. Зокрема, він подякував за реставрацію престолу, який назвав серцем церкви, позолочення іконостаса, відновлення образів бічних престолів та впорядкування церковного подвір’я.
На завершення владика Василій нагородив о. Ігната Липку та парафіяльну спільноту єпархіальною грамотою за працю та розбудову парафіяльної церкви. Також було відзначено активних парафіян і жертводавців, які доклали зусиль до відновлення храму та збереження його духовної й історичної спадщини.
Після цього архиєрей уділив присутнім своє благословення через мирування.
Довідка
Церква Покрови Пресвятої Богородиці у селі Вербівці на Івано-Франківщині — дерев’яна греко-католицька святиня, історія якої сягає щонайменше XVII століття. Нинішній храм збудовано 1876 року.
За інформацією інтерактивної карти УГКЦ, найдавніша документальна згадка про церкву у Вербівцях міститься в Катедратику Львівської єпархії за 1680 рік. У 1760 році коштом місцевої громади збудовано дерев'яну церкву Святого архистратига Михаїла. Вона стояла на місці нинішньої святині. У 1783 році попередню церкву зафіксовано на тогочасній карті.
Відтак у 1876 році зведено нинішній дерев'яний храм. Він отримав відпуст на свято Покрови Пресвятої Богородиці, із чим пов'язана його сучасна посвята. У радянський період церкву було зачинено.
На схід від церкви розташована муровано-дерев'яна дзвіниця.
Фото: Микола Брунь
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
