«У нашому житті постійно довершуються чудесні Божі діла», — митрополит Борис Ґудзяк на прощі до с. Биличі

5 липня 2024

30 червня, у неділю Всіх Святих, відбулась загальноєпархіальна проща Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ до с. Биличі на Старосамбірщині.

«У нашому житті постійно довершуються чудесні Божі діла», — митрополит Борис Ґудзяк на прощі до с. Биличі

Село Биличі — це мальовниче село на Старосамбірщині. Всього 25 км від Самбора. Уже багато років звідусіль сюди линуть люди, для того, щоб помолитися та отримати від Господа ласки при чудотворному джерелі, яке знаходиться недалеко у лісі.

У період підпілля Української Греко-Католицької Церкви до чудотворного джерела приходили греко-католицькі священики та служили Служби Божі, Молебні, Акафісти. Багато людей, які зберегли у своїх серцях віру батьків, приходили на ці богослужіння. Серед найбільш активних греко-католицьких священників у цих теренах були о. Михайло Волошин, о. Володимир Юрга, о. Ярослав Приріз, о. Микола Куць.

Сьогодні до Відпустового місця у Биличах кілька разів на рік організовуються багатолюдні прощі: у Неділю всіх святих, першу неділю після Зіслання Святого Духа та на свято Покрови Пресвятої Богородиці 14 жовтня. У ці дні є можливість отримати повний відпуст, якщо людина посповідається та прийме Пресвяту Євхаристію.

29-30 червня 2024 року 36-й раз відбулося велелюдне паломництво до цього чудотворного місця.

Цьогоріч Божественну Літургію очолив владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський, у співслужінні владики Ярослава Приріза, єпископа Самбірсько-Дрогобицького, владики Григорія Комара, єпископа-помічника, о. Павла Коляси, декана Добромильського, о. Володимира Нестера, адміністратора відпустового місця, та священиків єпархії. Щорічно участь у прощі беруть тисячі вірних, з яких чимало прибувають до Билич пішки. Про це інформує пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.

Під час проповіді владика Борис, передаючи прочанам вітання від українців зі США, зазначив, що для нього велика честь молитись в Україні, де сьогодні змінює курс світова історія. «Сьогодні у світі почали розуміти, що наш народ годує 400 мільйонів людей у світі. Від імені тих американців, які вже два з половиною роки тримають український прапор на своїх подвір’ях, стійкість українців, служіння нашої Церкви, заставляють багатьох глибоко задуматись», — зазначив проповідник.

Відтак митрополит зауважив, що у ХХІ столітті відбулася велика деконструкція всіх авторитетів. «Всі великі цінності можуть ставитись під „знак питання“. Сьогодні можна купити правду, можна продати. І в цей час такого суб’єктивізму такої думки, що все залежить від моєї перспективи і моїх бажань, українці кажуть: „Є правда, а є брехня, є добро, а є зло. Ми готові за цю істину ризикувати життям“».

Далі владика Борис зазначив, що апостольске читання неділі Всіх святих пригадує нам, що чимало старозавітних святих зазнали поневірянь. І це повторюється зі святими в наш час. «Довкола себе ми маємо велику хмару свідків, тобто мучеників, адже слово „мученик“ у грецькій мові означає „свідок“. Свідок же не дивиться чи він виграє чи програє, він свідчить про істину», — зауважив проповідник.

Крім того, проповідник пригадав, що саме завдяки ревним служителям підпільна УГКЦ змогла встояти посеред переслідувань. Владика Борис зокрема зазначив, що близько 30 років тому він познайомився з владикою Ярославом, який тоді ще був молодим священником. Після виходу з підпілля УГКЦ розквітла завдяки молодому поколінню духовенства. Проповідник згадав при цьому владику Григорія, який в часи ректорства владики Бориса у Львівській богословській академії, був її студентом. Також проповідник зазначив, що чимало зі старших священників, присутніх на цьогорічній прощі, памятають те, як непросто ставала Україна з колін. «У нашому житті постійно довершуються чудесні Божі діла, тож ми не сумніваємось у тому, що Господь є з людиною», — наголосив владика Борис.