СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Церква відкрита, але богослужінь не буде», — ситуація щодо інфекції COVID-19 в Болоньї (Італія)
Болонья, що розташована в самому центрі Італії на Паданській рівнині, є столицею регіону Емілья-Романья. Цей регіон вважається «червоною зоною» розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19, адже станом на 7 березня тут налічується близько 870 випадків захворювання, у самій Болоньї — понад 40 випадків.
У Болоньї проживає близько 3 тисячі 200 українців, а в провінції — близько 7 тисяч. Минулого тижня, коли вже стала зрозумілою вся серйозність епідемії, щоденне життя, фактично, не змінилося. «Проте згодом людей на вулиці поменшало, — розповідає о. Михайло Бойко, настоятель місцевої громади УГКЦ. — Зауважу, що близько 100 тисяч людей міста — студенти. Тоді ж у місті скасували навчання в школах і університетах і молоді надворі поменшало. Однак щоденне життя йде в звичному руслі, адже відчинені ресторани, бари, крамниці. Як мені стало відомо, існує обмеження в робочих годинах барів, до 18.00. Звичайно, відчувається тривога. Якщо раптом хтось чхне в транспорті, то люди стороняться цієї особи».
«Коли кілька днів тому я був у китайській крамниці, щоб купити ручки для храму, то продавець-китаєць мені розповів, що надів маску і побільшало покупців. Бо день перед цим він був без неї і відвідувачі з цього приводу сварилися з ним. Переважно хворіють на цей вірус старші люди, які вже мають певні проблеми зі здоров’ям», — додає він.
Дещо змінила життя українців в Болоньї, як розповів душпастир, заборона богослужінь. «Минулого понеділка (24 лютого) місцеві єпископи видали комунікат про заборону Літургій у суботу і неділю. Тож я минулого тижня (вівторок, середа, четвер, п’ятниця) служив Служби Божі за участю малої кількості людей. Однак трохи згодом, минулої суботи (29 лютого) вранці було видано новий комунікат, в якому знову було дозволено служити Літургії. Цього понеділка (2 березня), перед самим Каноном Андрея Критського, я отримав ласта від місцевого кардинала і від Єпископської Конференції регіону Емілья-Романья про те, що цього тижня забороняються будь-які богослужіння. Тому я, як священник, служив в ці дні богослужіння приватно, без участі людей. Однак храми залишаються відчиненими для приватних молитов», — каже о. Михайло.
Священник просить вірян не панікувати і дотримуватися правил гігієни: «Аби не молитися наодинці, я почав проводити Літургії онлайн у Фейсбуку на своїй сторінці. У неділю також проводитиму Літургію онлайн».
Греко-католицька громада УГКЦ Святого архистратига Михаїла у Болоньї діє близько сімнадцяти років. Тепер її настоятелем є о. Михайло Бойко. «Від початку імміграції сюди українців парафія не мала постійного священника. Єдина греко-католицька громада, яка мала постійного настоятеля, у той час була в Римі. На початку 1990-х українські священники ще не приїздили так масово на навчання до столиці Італії. Тож українці Болоньї та околиць до 2003 року їздили в міста, де вже були засновані парафії і був священник (міста Модена, Мантова, Реджіо Емілья)», — розповідає ієрей.
Офіційна дата заснування греко-католицької парафії в Болоньї вважається 5 січня 2003 року. Цього дня о. Василь Поточняк з Риму відслужив богослужіння в місцевій церкві Святого Антонія. Загалом до 2009 року богослужіння відбувалися в різних церквах. У 2009 році о. Андрій Жибурський, капелан для українців в Помпеях, став настоятелем громади тут до 2018 року.
У 2009 році тодішній кардинал Болоньї Карло Кафара відреставрував одну із церков в центрі міста — Святого архистратига Михаїла. Він прагнув надати її одній із спільнот міста, в якій би провадилося активне духовне і літургійне життя. Саме тоді українська парафія, яка вже існувала, шукала постійний храм для богослужінь. Тодішній очільник фундації «Мігрантес» знав про цю потребу для парафії УГКЦ. Тож на свято Архистратига Михаїла і всіх сил безтілесних, 21 листопада, ключі від цієї церкви були офіційно передані українцям. У 2015 році указом кардинала Кафари тут була заснована персональна парафія для українців Святого архистратига Михаїла м. Болоньї.
За матеріалами Руслани Ткаченко для Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
