СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПро три маловідомі молитви митрополита Андрея Шептицького
«Нещодавно Папа Франциск проголосив рік, що надходить Роком Святого Обручника Йосифа. У цьому контексті слід звернути увагу на нашого митрополита Андрея Шептицького, який мав особливу набожність до Опікуна Пресвятої родини. Одним з доказів цього, хочу коротко поділитися з читачами», — зазначив Синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ ієрм. Юстин Бойко.
Праведний митрополит Андрей Шептицький заснував Скнилівську Лавру св. Антонія Печерського. Вона стала першою монашою обителлю ченців Студійського уставу. Будівництво Лаври розпочалося у 1902 році, а 24 листопада 1906 року відбулося її урочисте посвячення, яке особисто здійснив митрополит Андрей. У 1906 році він уклав для монахів Типікон, який отримав назву Скнилівський. Митрополит став першим Архимандритом Скнилівської Лаври.
З початком Першої Світової війни у 1914 році монаша обитель зазнала значних руйнувань, а багатьох ченців мобілізовували до війська. У монастирі залишилося всього кілька насельників. У 1918 році, внаслідок польсько-української війни, Скнилівська Лавра була цілковито знищена і спалена, а монахи змушені назавжди покинути це місце.
Після цих подій митрополит Андрей передав Студитам резиденцію львівських митрополитів в Уневі, де згодом заснував нову Лавру, яка є матірньою обителлю для усіх монастирів Студійського уставу. Так ось, з нагоди посвячення Скнилівської Лаври св. Антонія Печерського було скомпоновано дві грамоти — одна, яка зберілася в монастирі, а друга — у митрополичому архіві.
На щастя, обидві грамоти збереглися. Найбільш цікавим є те, що обидві грамоти різняться за змістом. Перша грамота носить більш духовний характер і саме вона нас найбільше цікавить. У ній сповіщається про офіційне заснування монашої обителі та слідують підписи усіх присутніх на цьому дійстві. Але в основу грамоти покладені три молитви, які скнилівські монахи повинні були щоденно молитися після обіду в часі т. зв. «Посіщення найсвятіших Таїн». Перша молитва скерована до Ісуса Христа, друга до Пресвятої Богородиці, а третя до Святого Обручника Йосифа.
Ці молитви є цікавими з багатьох причин, особливо за змістом. Але для нас вони є цінними передовсім тому, що їх автором був особисто митрополит Андрей Шептицький. Вони також показують його духовне життя і на чому воно було оперте. Для наукової правильності, спочатку подаю відчитаний текст Грамоти заснування Скнилівської Лаври св. Антонія Печерського, залишаючи правопис таким, яким він є в оригіналі, а опісля отих три молитви, але вже у сучасному звучанні.
ГРАМОТА ЗАСНУВАННЯ
Скнилівської Лаври св. Антонія Печерського
АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКІЙ
Божою Милостію и Святого Апостольского Престола благоловеніємъ
АРХИМАНДРИТЪ Студитской Лавры Св. Антонія Печерского въ Скниловѣ.
Монахам тойже Лаври
Миръ о Господі и Архієрейске Благословеніє.
Всѣм кому о тôм знати потреба изьвѣстно творимъ, що дня 11 (24) Новембра Р. Б. 1906, въ котрôмъ обходимо память Преп. Отца нашого Теодора Студіта по чину св. восточной Церкви торжественно Мы освятили монастиръ сей призиваючи помочи св. Животворящого Духа и умоляючи Всевышнього въ часѣ св. безкровнои Жертвы Сина Божого, щобы въ тыхъ мурахъ на якнайдовший час процвитали монаши правила и святый уставъ Великого нашого Законодателя. Боже Предвѣчний, мешкаючи в тѣм монастыри монахамъ давай зъ неба обильну благодать, щобы подвигами монашого житя заслугували собѣ на вѣнець нетлѣннои слави. Давай имъ духа покори, духа молитви, духа убожества и умертвленя, духа працьовитости и духа мовчаливости. Нехай въ розказахъ Игумена познають все святу Твою волю. Нехай вытривали въ молитвѣ и праци умѣють зносити всяку бѣду и тѣсноту и всяке терпѣнє имене Твоєго рады. Нехай помѣж нами процвитає все щира братня любовь и стисла карнôсть по св. нашимъ уставамъ. Дай намъ всѣмъ щодня рости въ монашихъ чеснотахъ и въ духу молитвы и контемпляціи. А єсли се згодно зъ присвятою Твоєю волею давай намъ много святихъ покликань, пришли намъ великихъ святыхъ, великихъ невинностію и великихъ покутою; выбери собі зъ поміжь насъ мученикôвъ, а єсли зволишь ужити котрого зъ насъ до працѣ чинной надъ спасеніємъ людскихъ душь, то дай намъ и великихъ апостоловъ переповненыхъ духомъ ревности, котри бы умѣли людей навертати и слово св. Твоєйнауки проповѣдати. Всѣ разомъ зôбрани передъ Престоломъ Твого милосердія, Христе Спасителю, посвячаємо Божественному Твоєму Серцю муры сего монастиря и всѣ наши серца. Тобі вѣддаємо всѣ наши справы, всѣ наши радости и терпѣня, а передъ всѣмъ вѣддаємо Тобѣ справу нашого вѣчного спасенія. Твому Божественному Серцю вѣддаємо поклоненє и почитанє належне Божеству злученому зъ Нимъ въ єдинствѣ Твоєй БожественнойОсобы и постановляємо почитати Твоє Серце и старати ся о розширенє Твоєй почести у иншихъ. Пресвята Пренепорочна Богородице Дѣво Маріє, вôддаємо нашь монастыръ подъ св. Покровь Твого Непорочного Зачатѣя. Обираємо собѣ Тебе за Матерь и постановляємо славити и величати святу Тайну той Божественной благодати, котра въ самой хвили Твого Зачатѣя остерегла Тебе вôдъ всякой змазы первородного грѣха и торжественно прирѣкаємо зъ особлившою любовію Тебе почитати и почитанє Твого Непорочного Зачатѣя розширяти помѣжь братію. Згадай, о наймилостивѣйша Діво Маріє, що вôдъ вѣковъ не чувано, щобы хтонебудь прибѣгаючи пôдъ Твою охорону, благаючи Твоєй помочи и просячи Твого вставленя, бувъ вôдъ Тебе опущений. Оживлени такимъ довѣрємъ, о Дѣво надъ дѣвами и Мати, до Тебе прибѣгаємо, до Тебе приходимо и стаємо передъ Тобою, дрожачи, як грѣшники. Не хочи, о Мати Слова, погордити нашими словами, але слухай ихъ ласкаво и выслухай, аминь. Святый Обручниче Іосифе, у котрого выпрошена ласка основаня сего Студитского монастиря, Тебе обираємо собѣ за Отца, за Опѣкуна, за Покровителя нашого монастиря и всѣхъ насъ зъ окрема. Дай намъ наслѣдувати Тебе въ нашой щоденной роботѣ и въ нашихъ щоденнихъ молитвахъ. Виєднай намъ у прибраного Твого Сына Ісуса Христа духа зôбраня при праци и духа любови въ молитві, того подвôйного духа, котрый въ такъ высокомъ степени бувъ Тебѣ даный. Орудуй добрами того монастиря якъ господарь въ своєй хатѣ, заряджай працею въ варстатахъ и въ поли, будь намъ помочникомъ, товаришомъ, отцем въ житю. Нехай нашь монастиръ подобный до того святого дому въ Назаретѣ, де жила св. родина, котрои Ты бувъ головою лишить ся на всѣ часы подъ Твоєю опѣкою о пôдъ Твоимъ покровомъ. Нехай ти, що въ томъ монастыри жѣють и всѣ, що колинебудь въ нѣмъ жити нехай мають щоденни доказы, що нѣколи нѣхто безъ успѣху не утѣкавъ ся подъ Твою опѣку. Нехай стане ся въ томъ монастири неможливымъ щобы на Тебе забули и перестали Тебе сыновскою любовію почитати. На вѣчну памятку посвяченя Лавры студитскои св. Антонія Печерского въ Скниловѣ и вѣддана єго въ опѣку подъ Покровь Найсолодшого Серця Христа Спасителя, Непорочного Зачатія Богородици Дѣви Маріи и св. Іосифа Обручника Мы поручили видати сю грамоту, заосмотрену въ печатку Нашого Уряду и подписомъ власной руки.
Митрополитъ Галицкій, Архієпископъ Львовскій, Єпископъ Каменецкій
о. Кароль Єрми,
префект рус[кого] семинарао.
Василій Жолдак,
бр. Нікон Цюсьняк
бр. Іларіон Денещук
бр. Іосафат Ковальчук
єрмнх. Климентій (1915 рік)
Арсеній Лозиньский,
єромонах ЧСВВ
Бр. Йосиф Гродський ЧСВВ,
МОЛИТВИ
укладені митрополитом Андреєм Шептицьким
монахів Студійського Уставу УГКЦ
(осучаснена версія)
МОЛИТВА ДО ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА
Боже Предвічний, мешкаючи в цім монастирі подавай монахам з неба обильну благодать, щоби подвигами монашого життя заслужилисобі на вінець нетлінної слави. Подай їм духа покори, духа молитви, духа убожества іумертвлення, духа працьовитості і духа мовчаливості. Нехай в розпорядженнях Ігумена впізнають завжди Твою святу волю. Нехай витривалі в молитві та праці вміють зносити всяку біду і тісноту та всяке терпіння імені Твого ради. Нехай поміж нами процвітає все щира братня любов і послух за святим нашим уставом. Дай нам всім щодня рости в монаших чеснотах і в дусі молитви та контемпляції. А якщо це згідно з Твоєю святою волею, подай нам багато святих покликань, пошли нам великих святих, великих невинністю і глибоким покаянням; вибери собі з-поміж нас мучеників, а якщо зволиш покликати когось із нас до праці над спасенням людських душ, то дай нам і великих апостолів сповнених духом ревності, які б вміли людей навертати і слово Твоєї святої науки проповідувати. Всі разом зібрані перед Престолом Твого милосердя, Христе Спасителю, посвячуємо Божественному Твоєму Серцю мури цього монастиря та всі наші серця. Тобі віддаємо всі наші справи, всі наші радості та терпіння, а понад усе віддаємо Тобі справу нашого вічного спасення. Твоєму Божественному Серцю віддаємо поклоніння іпочитання належне Божеству з’єднаному з Ним в єдностіТвоєї Божественної Особи та постановляємо почитати Твоє Серце і старатися про поширення Його почитання серед наших ближніх. Амінь
МОЛИТВА ДО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Пресвята Пренепорочна Богородице Діво Маріє, віддаємо наш монастир під святий Покров Твого Непорочного Зачаття. Обираємо собі Тебе за Матір тапостановляємо славити івеличати святу Тайну тієї Божественної благодаті, яка в самійхвилі Твого Зачаття остерегла Тебе від всякої плями первородного гріха та торжественно присягаємо з особливою любов’ю Тебе почитати і почитання Твого Непорочного Зачаття ширити поміж нашою братією. Згадай, о наймилостивіша Діво Маріє, що від віків не чувано, щобихто-небудь прибігаючи під Твою опіку, благаючи Твоєї помочі і просячи Твого заступництва, був від Тебе відкинений. Оживлені таким довір’ям, о Діво над дівами і Мати, до Тебе прибігаємо, до Тебе приходимо та стаємо перед Тобою, тремтячи, як грішники. Зволь, о Мати Слова, не погордити нашими словами, але слухай їх ласкаво та вислухай. Амінь.
МОЛИТВА ДО СВЯТОГО ОБРУЧНИКА ЙОСИФА
Святий Обручниче Йосифе, в якого випрошена ласка заснування цього Студійського монастиря, Тебе обираємо собі за Отця, Опікуна, Покровителя нашого монастиря та всіх нас зокрема. Дай нам наслідувати Тебе в нашій щоденній роботі і в наших щоденних молитвах. Виєднай нам у Твого Сина Ісуса Христа духа зібраня при праці та духа любові у молитві, того подвійного духа, який в так високому ступені був Тобіданий. Орудуй добрами цьогомонастиря як господар усвоїйхаті, заряджай працею в майстернях і в полі, будь нам помічником, товаришем, отцем в житті. Нехай наш монастир, подібний до того святого дому в Назареті, де жила Пресвятародина, якої Ти був головою залишиться на всі часи під Твоєю опікою і під Твоїм покровом. Нехай ті, що в цім монастирі живуть і всі, що коли-небудь в нім житимуть мають щоденні докази, що ніколи ніхто без успіху не вдавався під Твою опіку. Нехай в цім монастирі стане неможливим, щоби про Тебе забули та перестали Тебе з синівською любов’ю почитати. Амінь.
Синкела у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
