СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПослання Папи з нагоди Всесвітнього дня хворого: Христос запрошує до Себе всіх страждаючих
Лікуючи хворих, потрібно пам’ятати про їхню людську гідність і недоторкану цінність їхнього життя — це одне з наставлень, які дає Святіший Отець у Посланні з нагоди XXVIII Всесвітнього дня хворого.
«Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас» (Мт. 11, 28) — ці Христові слова стали натхненням для Послання Папи Франциска з нагоди XXVIII Всесвітнього дня хворого, який Церква відзначає 11 лютого.
Христос пропонує хворим Своє милосердя
В посланні, оприлюдненому в п’ятницю, 3 січня 2020 р., Святіший Отець наголошує, що цими словами з Євангелії від Матея Христос запрошує до Себе всіх, хто страждає тілом і духом. Подібно до того, як понад дві тисячі років тому Христос зустрічав простих, бідних, немічних, грішних і відкинутих людей на шляхах Галилеї, даючи їм слово надії, так само і тепер Він кличе до Себе хворих, пригнічених і бідних, які покладають усю свою надію на Бога й потребують оздоровлення.
«Людям, що пригнічені задля власної уразливості, болю й слабкості, Христос не нав’язує закони, а пропонує Своє милосердя, тобто Себе Самого як оновлюючу силу», — наголошує Вселенський Архиєрей, додаючи, що звертаючи Свій погляд на зранене людство, Христос бачить всю людину, кожну людину, незалежно від стану її здоров’я, запрошуючи кожного взяти участь у Його житті, аби пережити досвід ніжності.
Співчуття Христа
Пояснюючи причину такого ставлення Христа до людини, Наступник святого Петра зазначає, що Він Сам стався слабким, відчув на собі людське страждання й отримав розраду від Отця. Папа наголошує, що тільки той, хто особисто пережив цей досвід, може бути підтримкою для інших.
За словами Святішого Отця, людям, що переживають ті чи інші форми фізичних чи психічних захворювань, часто не вистачає людяного ставлення. Тому він вказує на важливість особистого підходу до кожного хворого, додаючи до лікування також і опіку, тобто увагу, підтримку й любов.
Христовий погляд звернений на хворих
Звертаючись до хворих, Вселенський Архиєрей нагадує їм, що вони є серед тих «втомлених і обтяжених», які привертають до себе погляд і серце Христа, що дарує світло й надію. «В Ньому, — наголошує Папа, — ви знайдете силу для того, аби подолати тривоги й сумніви, які виникають у вас під час цієї вашої „ночі“ тіла й духа. Так, Христос не дав жодних рецептів, але Своїм стражданням, смертю і воскресінням Він звільняє нас від гніту зла». У Посланні зазначається, що Церква дедалі більше прагне бути тим місцем, де недужі можуть знайти Христову благодать, що «виражається в близькості, гостинності й відраді», і де вони можуть знайти людей, що допоможуть їм нести свій хрест, «перетворюючи власні рани у просвіти, через які можна бачити горизонт поза хворобою та отримати світло й повітря» для свого життя.
Життя належить Богові
Святіший Отець закликає медичних працівників звернути увагу на те, що в словосполученні «хвора людина» на першому місці повинно бути слово «людина», а вже потім «хвора», тому їхніми діями завжди повинна керувати пошана до гідності й життя людини, ніколи не вдаючись до евтаназії, асистованого самогубства, чи переривання життя, навіть тоді, коли хвороба є невиліковною.
«Переживаючи досвід обмежень і можливої невдачі наукової медичної науки в дедалі проблематичніших клінічних випадках і несприятливих діагнозах, — зазначає Папа, — ви покликані відкритися на трансцендентний вимір, який може надати повного сенсу вашій професії».
Вселенський Архиєрей вкотре нагадує, що життя належить Богові, тому воно є недоторканим і ніхто не може ним розпоряджатися. «Життя потрібно приймати, захищати й шанувати від зародження до смерті, — наголошує він. — Цього одночасно вимагають як розум, так і віра в Бога, джерело життя».
Кожен повинен мати доступ до лікування
Святіший Отець пригадав також тих медичних працівників, що лікують людей у зонах збройних конфліктів, засуджуючи напади на тих, хто «посвятив себе служінню страждаючим членам суспільства». Він висловив сподівання, що, поєднуючи принципи солідарності та субсидіарності, будуть докладатися зусилля для того, аби кожен мав доступ до належного лікування для захисту та відновлення здоров’я. Папа подякував волонтерам, що служать хворим і часто компенсують структурні недоліки та жестами ніжності й близькості відображають образ Христа, Милосердного Самарянина.
Довідка
Цей День хворого, який започаткував св.. папа Іван Павло ІІ у 1992 році, є ширшою можливістю, щоб привернути увагу народу Божого та громадянського суспільства до хворої людини та розпізнати у ній суб’єкт та адресата євангелізації на церковному і соціальному рівнях.
У папському документі зазначено наступні цілі Дня хворого:
- Звернення уваги Божого народу, та, як наслідок, численних католицьких установ охорони здоров’я і самого громадянського суспільства на необхідність забезпечити кращий догляд за хворими;
- Допомогти хворим зрозуміти цінність страждання на фізичному, але, найперше, на духовному рівні;
- Особливим чином залучати єпархії, християнські громади та релігійні сім’ї до пасторальної праці в сфері охорони здоров’я;
- Заохочувати залучення цінного внеску волонтерів;
- Нагадувати про важливість духовного і морального становлення медичних працівників;
- Допомогти краще зрозуміти важливість духовного супроводу хворих з боку 25єпархіальних священиків та чернецтва, а також тих, хто живе і працює поруч зі страждаючими.
У різних країнах цей день відзначають різноманітними ініціативами та програмами на рівні єпархій, парафій та медичних установ.
День хворого покликаний сприяти наступним сферам діяльності:
- Привернення уваги та інформування
Перш за все, необхідно привернути увагу спільнот до значення та завдань Дня хворого. Напередодні Дня хворого папа готує послання для поширення серед християнських спільнот.
Задля того, щоб привернути увагу великої кількості людей, інформувати їх про День хворого, Церкві потрібні різні засоби комунікації (приватне телебачення, місцеве радіо, єпархіальна тижневики, парафіяльні бюлетені, плакати й афіші у публічних місцях).
- Формування і трансформація культури
Церква намагається протистояти клімату гедонізму і релятивізму, який переважає у сучасному суспільстві, прийняття і цінність вразливості, що представлена хворобою, старістю і смертю. Важливе завдання Дня хворого – це змінювати культуру, поширюючи ті цінності, які гуманізують і євангелізують людину, життя і страждання.
Серед культурних ініціатив, які організовують з нагоди Дня хворого, можна назвати: круглі столи, зустрічі й конференції на теми, пов’язані з Днем хворого, зустрічі з молоддю у школах, мистецькі конкурси, навчальні зустрічі волонтерських груп, свідчення хворих та інтерв’ю.
- Літургійні ініціативи
У багатьох місцях ця сфера діяльності є, на жаль, чи не єдина, яка існує. Серед літургійних ініціатив, які проводяться в парафіях, лікарнях та єпархіях, слід відзначити: свята літургія за хворих в соборі, яку очолює єпископ, звершення таїнства єлеопомазання літніх людей та хворих у парафії, молитовні чування молодих людей.
- Сприяння благодійній та пастирській діяльності
День хворого покликаний активізувати або посилити ініціативи, спрямовані на допомогу хворим, особам з обмеженими можливостями та літнім людям шляхом періодичного перепису, фіксації матеріальних, моральних та духовних потреб і залучення різних груп до цього служіння.
З нагоди Дня хворого волонтери приносять символічні подарунки тим, хто страждає у лікарнях та будинках престарілих (наприклад, вервичку, квіти), а в деяких місцях школярі дарують пацієнтам свою посмішку та листи.
На пастирському рівні багато єпископів використовують цю нагоду для відвідування хворих у лікарнях; у різних єпархіях відбуваються щомісячні реколекції для священиків, присвячені роздумам про пасторальну працю в сфері охорони здоров’я; у різних парафіях спільноти долучаються до просвітницьких чи пастирських ініціатив.
Загалом, День хворого – це найкращий шлях для підвищення чуйності християнських спільнот та громадянського суспільства до світу страждання. Проте важливо, щоб цей День не зводився до однієї окремої події, але щоб підготовка і супровід відбувалися й упродрвж наступних місяців з метою забезпечення постійної праці християнської спільноти поруч із страждаючими.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
