Папа про будування взаємної довіри як альтернативу гонки озброєнь

На що можемо надіятися у світі, настільки пораненому війнами та насильством? І далі маємо перед очима жахливі картини, що надходять до нас із мученицької України, та надто часто не пам’ятаємо про інші забуті конфлікти, інші вогнища насильства, численні «фрагменти» третьої світової війни, яку ми, на жаль, переживаємо.

Сьогодні – Пасха, сьогодні для нас, християн, воскресає Князь миру, той Ісус з Назарету, Який, входячи до світлиці, де були зібрані Його апостоли, досі налякані, бо бачили як Він вмирає на хресті, сказав їм: «Мир вам!».

«Мир вам» – це побажання, яким ми обмінюємося цього дня. Щоби насправді сказати «ні» війні та насильству, не вистачить лише змусити замовкнути зброю чи зупинити агресорів. Необхідно викорчувати коріння війн і насильства, яким є образа, заздрість, жадібність. Мені приємно, що в ці дні існують медіа, як от ваш тижневик, що вирішують дати простір і голос миротворцям. Бо потрібна мужність «роззброювати» серця, «демілітаризувати їх», усувати отруту та почуття кривди.

І потрібно також мати відвагу сказати “ні” переозброєнню, свідками якого ми, на жаль, є, бо справжній мир не може народитися зі страху. Потрібним є те, що святий Іван ХХІІІ шістдесят років тому в енцикліці Pacem in terris називав «цілісним роззброєнням»: критерій відсутності війни, що підтримується рівновагою озброєнь, ми повинні замінити принципом, згідно з яким справжній мир будується лише у взаємній довірі.

Я розумію, що для деякого вуха ці слова можуть звучати утопічно, особливо в цей час. Але це не утопія, це здоровий реалізм: лише зупинивши гонку озброєнь, яка вилучає ресурси, потрібні для боротьби з голодом і спрагою, щоби гарантувати медичну опіку тим, хто її не має, зможемо запобігти самознищенню нашого людства.

І саме тому, разом з побажаннями благодатної Пасхи, я із воскреслим Назарянином повторюю: мир вам!

† Франциск