СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Ігор Возьняк: «Зростаймо у вірі й поставмо Бога понад усе, на перше місце у нашому житті!»
Освячення каплиці Матері Божої Неустанної Помочі стало нагодою замислитися над тим, що означає бути християнином у час випробувань. У своїй проповіді владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський, роздумує про терпіння, віру, покаяння та відповідальність людини перед Богом, наголошуючи, що лише довіра до Христа відкриває шлях до справжнього зцілення і надії.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви довідаєтеся:
- чому, за словами апостола Павла, терпіння є невід’ємною частиною дороги християнина до Царства Божого?
- чи існує зв’язок між особистими та суспільними гріхами і стражданнями, які переживає народ?
- яке застереження пророка Єремії щодо неправди, несправедливості та самообману звучить у Святому Письмі?
- чому Ісус Христос перед звершенням багатьох чудес запитував людей про їхню віру?
- що запитання Ісуса про віру відкриває про природу Божого зцілення?
- чому сучасні технічні досягнення не завжди наближають людину до Бога?
Святий апостол Павло писав римлянам про Ісуса Христа, який не шукав вигідного життя. Навпаки, Спаситель терпів. І чинив це радо, щоб навчити віруючий люд, що дорога до неба не вінчається лаврами на землі, але повна терпіння для тих, хто залишаються вірними Богові.
Війна, несправедливість і заклик до покаяння
Люди не мають бажання терпіти різні випробування, стараються найшвидше звільнитися від них, якщо це можливо, щоб жити за вимріяними розрахунками. Народ забуває скоєні лихі вчинки і хоч сповідається, однак, за відпущені важкі гріхи потрібна винагорода і молитвою, і постом, і милостинею, і зношенням різноманітного терпіння в житті. А таким терпінням можуть бути особисті хвороби, чи хвороби близьких, всякі невдачі, прорахунки, навіть, війни, землетруси, пожежі, тощо. Ісус Христос навчає, щоб у терпінні славити Господа, бути однодумними між собою і в такий спосіб виконувати волю Небесного Батька. Багато нарікають на війну, запитують: «Де є Господь?», але не каються та не признаються до великих гріхів, які чинили та продовжують довершувати. Хоч би корупція, крадіжки, які чинять високі та інші державні посадовці? Замість бути однодумними, щоб жити згідно державного закону, — мовчу про Божий, — люди обдурюють ближніх, обкрадають їх та чинять багато інших злочинів. А кожний день й кожна прожита година наближають нас до вічного життя: щасливого або покарання?! Хтось страждає та ледве виживає, коли інші грабують державу, а держава — це люди, що у ній проживають й ті, котрі захищають її мешканців, словом, усі мешканці країни.
Боже слово про неправду і зло
Яке покарання несуть кривдники? — Жодного, приходять наступні, знову крадуть, бо відомо, що покарання не буде. Пророк Єремія переконливо озвучує волю Бога: «Якщо ж ви поклали надію на обманливі слова, не принесете собі ніякої користі, і крадете, і вбиваєте, і чужоложите, і клянетеся на неправедне, і приносите ладан Валові, і йдете за чужими богами, яких ви не знаєте, щоб зле вам було» (Єр 7,7–8). Це характеристика нечестивого народу, який обкладає себе гріхами, але розраховує, що йому це вийде на добро, але зло не може принести добра, зло породжує зло.
Віра відкриває дорогу до Божого чуда
Святий євангелист Матвій у девʼятій главі написаного ним Євангелія, описав багато чудес, які вчинив Ісус Христос. Багато разів, коли Господь мав звершити чудо, якесь оздоровлення, він запитував про віру. Жінці, що терпіла дванадцять років на кровотечу, а, згодом, доторкнувшись з вірою до краю Господньої одежі: «Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: Бадьорися, дочко: віра твоя врятувала тебе. І жінка була врятована тієї ж миті» Мт. 9, 22). Спаситель знав її думки, знав, що вона з вірою торкалася його одежі, оздоровив її без слів й вона мовчки усе виконувала. Коли прийшов в дім начальника, де уже померла його донька, Христос нічого не вимагав від домашніх, увійшовши в дім: «узяв її за руку, і дівчина встала» (Мт. 9, 25). Одного разу, коли Ісус увійшов у дім, до нього підійшли два сліпці й просили прозріння, він запитав: «Чи вірите, що можу це зробити? Відповідають: Так, Господи» (Мт. 9, 28). Потім, з німого чоловіка Ісус вигнав біса і той заговорив. А фарисеї критикували Господа й мовили: «То князем бісівським виганяє Він бісів» (Мт. 9, 34). Зцілені особи прославляли Господа, а вчені фарисеї критикували й силу творення чудес, які чинив Ісус, приписували бісам.? Ті, хто не вірить у Бога, відкидають Господа, його творення чудес, подібно до фарисеїв, які вимріювали Месію на свій образ й подобу. А Бог не підвладний людині, він живе, творить, підтримує цілий світ в існуванні й зовсім не потребує людської поради чи допомоги.
Люди виготовляють ракети, безпілотники тощо, вбивають одні одних, спорудили ШІ, використовують його, але часто великі досягнення не приближують до Бога, лиш віддаляють. А ми зростаймо у вірі й поставмо Бога понад усе, на перше місце у нашому житті!
Каплиця як місце зустрічі з Богом
Ось ми поблагословили невелику святиню, каплицю Матері Божої Неустанної Помочі, в якій вірні Христові особи будуть молитися, отримувати від Господа благословення та різні дари, зростатимуть у вірі, приближаючись до вічного життя по нагороду. Памʼятаймо, що
Господь бажає усіх нас нагородити небом. Він залишив нам свою матір, Марію, яка є нашою матірʼю. Молімося до Марії, вона знає наші потреби, знає наші слабості, недомагання, віддаймо своє життя в руки Марії. Уникаймо гріха, щоб не засмучувати нашої Небесної Матері, а, коли трапляється гріховне нещастя, спішімо до сповіді, щоб звільнити себе від гріховної залежності, від підлеглості демонові. Бог нас любить, тому любімо Господа, любімо Марію нашим добрим християнським життям!
Подяка за спорудження каплиці
Дуже дякую отцю Івану Залуцькому, який не шукає похвал, а шукає духовного добра для себе й вірних Богові людям. Він старався про будівництво цієї каплиці, трудиться багато, щоб вона мала гарний вигляд, збудована в честь Богородиці, щоб у ній проповідувалося слово Боже і вірний народ прямував до Господа! Дякую, дорогий отче Іване, в імені всього вірного люду, за ваші старання, уболівання і хай добрий Господь благословить вас своїми дарами!
Велика подяка будівничим цієї каплиці та усім, хто складали пожертву на божу святиню! Ми вдячні владиці Петрові Лозі, що він благословив нам зібратися сьогодні на цьому місці, щоб довершити посвяти цього невеликого, але Божого храму! Дякую усім вам, що прибули сьогодні сюди помолитися, віддаю усіх в опіку Богородиці та прошу благословення у Господа!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
