СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Ігор Возьняк: «Бо хто молиться до Марії — така особа не загине!»
Архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк, відвідуючи храм Матері Божої Неустанної Помочі у м. Тернополі 4 червня 2021 року, поділився своїми думками про допомогу Пресвятої Богородиці для кожного християнина у його духовному подвизі.
Покликання перших учнів та їхні очікування
Святий євангелист Матей описав подію, яка сталася на березі Галилейського моря, коли Ісус Христос звернувся до братів Симона й Андрія, що закидали сіті в море, щоб йшли за Ним. Вони жили із ловлі риби, утримували свої сім’ї, так давали собі ради в цьому житті. Це був, мабуть, черговий раз запрошення Ісуса, бо Андрій був уже в домі Ісуса й бачив, як Він проживає. Не вийшло їм того разу залишитися з Христом, відбулися певні події, тому Ісус знову звернувся до братів, щоб слідували за Ним. Він не боронив їм відійти від себе, коли залишали Його, вшанував їх вільний вибір, але спробував ще раз покликати братів й очікував їхньої реакції. Пропозиція була цікава, глибока: йти за Ним, а він їх зробить рибалками людей! Мабуть, із цього вислову про рибальство людей вони нічого не розуміли, лиш очікували майбутнього пояснення й розуміння? Гарно знати те, що брати залишили сіті, човни, батька та рідню й слідували за Ісусом. Це — велика відвага, бо вони відразу здалися цілковито на волю Бога, тим більше залишаючи сім’ї, рідних без чоловічих рук. Невідомо, що думали дружини про те, батьки та їхні діти? Це не була поїздка в Польщу чи у Італію на заробіток? Ні! Це — тихий похід за Христом, часто в голоді, у холоді, недосипанні, довгих подорожах, спанні під відкритим небом, зривання колосків, щоб голод заспокоїти…
Згодом інших братів угледів Ісус, Якова та Івана, синів Заведея, і кликнув їх до себе. Вони теж залишили батька, човен і сіті та послідували за Христом. Не знаємо реакції їхнього батька й здогадуємося, що він не дуже радо схвалював їхній вибір?! По певному часі, приглядаючись до життя, яке провадив Ісус з учнями, Петро запитав: «… Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?» (Мт. 19, 27). Учням добре було бачити чуда, які чинив Ісус Христос, та радіти авторитетом свого Учителя, але їх переслідували певні юдеї, старшина, підбурене простолюддя, тощо. Все ж вони надіялися на матеріальну вигоду, очікували її, навіть називали Ісуса «пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом», бо «… сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля…» (Лк. 24, 21). Апостоли очікували посад, нагороди, бачили себе управлінцями на чолі з вождем, Христом?! А Ісус ходив по землях Галилеї, навчав народ про Боже Царство, лікував душі та тіла втомленого народу.
Заповіт Ісуса Христа — Наша Небесна Мати
Ми прибули сьогодні зі Львова, на прохання редемптористів, у славне місто Тернопіль, щоб помолитися з побожною спільнотою вірних християн. Цей святий храм під назвою Матері Божої Неустанної Помочі наповнений вщерть вірним людом, який вшановує, прославляє, любить та молиться до Пресвятої Богородиці, нашої Небесної Заступниці.
Ми любимо Богородицю, довіряємо Їй наше життя, особливо духовний його стан та непохитно віримо, що Вона не дозволить нам віддалитися від Господа. Усі добре пам’ятаємо про матір нашого Спасителя, яка є найкращою нашою матір’ю. Ісус Христос віддав нас в опіку своїй матері вкінці свого життя, помираючи на хресті, проказав слова заповіту: «… Жінко, ось син твій. — А тоді й до учня мовить: Ось матір твоя…» (Ів. 19, 25–26). Такий заповіт залишив Ісус, віддаючи нам свою матір, а Їй вказав на свій люд, як дітей Марії. Такого заповіту із хреста ніхто в світі не вчинив, це — заповіт засвідчений кров’ю самого нашого Спасителя, заповіт, приготований прибитими руками до хреста! Ми вдячні Ісусові Христові, що Він подбав за нас, не тільки, визволяючи нас від неволі гріха та демонського насилля, але дав нам свою матір, виразно кажучи до кожної народженої особи: «Ось матір твоя».
Неустанна поміч Пресвятої Богородиці
Пресвяту Богородицю називаємо різними добрими іменами, між ними — Мати Божа Неустанної Помочі! Відома ікона камерного типу під цією назвою. Про цю ікону описано цілу історію Неустанної Помочі, на якій, крім Богородиці, зображений маленький Ісус та два ангели. Кожна ікона має за мету впроваджувати глядача чи спостерігача в область духовного світу. А сама ікона, представляючи певну святу особу, говорить нам, що ця зображена постать позаземського виміру, а значить, її інтереси не земські.
У Святому Писанні немає багато тексту, який розповідав би нам про ширше життя Марії, матері Ісуса. Але й цього тексту про цю пресвяту постать, Богородицю, вистачає, щоб Її любити, оспівувати, прославляти, молитися до Неї та просити Її в багатьох духовних та матеріальних потребах. Коли Марія була на весіллі в Кані Галилейській, Вона показала нам, що навіть незначні чужі клопоти не повинні бути нам байдужими. Вона зауважила на весіллі метушню від нестачі вина. Не запитувала нікого ні про що. Усе було Їй зрозумілим. Знала куди вдаватися за допомогою: Марія звернулася до свого Сина, до Бога; здавалося, що Він відхилив Її прохання, але Вона довіряла Йому. Її надія у безнадійній ситуації увінчалася успіхом: Ісус перемінив воду у вино.
О, Мати Божа Неустанної Помочі, рятуй нас!
Маємо дуже велику необхідність просити Небесної Матері допомоги, зокрема у тому, що відноситься до духовного життя. Просімо Її, Вона могутня у своїх можливостях, бо Її Син — сам Бог. Не зважаймо на наші обмеження, гріховні падіння, наші духовні рани, тощо, просімо Її і довіряймо, любімо Марію й віддаймося у Її руки, Вона завжди допоможе. Богородиця називається матір’ю постійної допомоги, підтримки, що завжди успішна й позитивна.
Славімо Марію, молімося щиро до Неї; стараймося носити на своїх грудях медальйон в честь Марії, мати в домі гарну ікону Богородиці, практикувати піст в Її честь, благаючи благословення для ближніх і для себе; молімося щоденно на вервиці, проказуймо інші молитви в честь Марії! Бо хто молиться до Марії — така особа не загине! О, Мати Божа Неустанної Помочі, рятуй нас!
архиєпископ і митрополит Львівський
храм Матері Божої Неустанної Помочі,
м. Тернопіль
