СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми не народжені помирати, ми народжені, щоб жити», — владика Микола Семенишин на з’їзді Апостольства доброї смерті у Погоні
У суботу, 8 липня, у монастирі Успіння Матері Божої, ЧСВВ, що в селі Погоня, відбувся XIV з’їзд Апостольства Страждальної Матері Божої — Покровительки доброї смерті. З цієї нагоди відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ владика Микола Семенишин.
Програма з’їзду передбачала спільні молитви та науки від проповідника, мистецьку частину, а також спілкування між учасниками, під час якого вони могли поділитися досвідом. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Зустріч архиєрея
Насамперед на подвір’ї святині владику Миколу теплими словами вітали діти, учасники спільноти, вірні, а також чисельно зібрані душпастирі різних єпархій нашої Церкви.
Відтак присутні урочисто зайшли до храму, де розпочалася Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Микола Семенишин у співслужінні ігумена Погінського монастиря о. Антонія Яремчука, ЧСВВ, священнослужителів Івано-Франківської архиєпархії та інших єпархій УГКЦ.
У часі Божественної Літургії владика Микола виголосив проповідь до усіх присутніх.
Вітання від митрополита Володимира
Насамперед він передав присутнім вітання від архиєпископа і митрополита Івано-Франківського владики Володимира Війтишина: «Митрополит Володимир просив щиро вам подякувати, і сказав мені: „Владико, прошу тебе, передай їм ось такі вітання, дослівно“, тому отримуйте від нашого владики це вітання і подяку».
«Сьогодні ви, члени Апостольства Страждальної Матері Божої — Покровительки доброї смерті, зійшлися 14 раз, щоби побути разом, а будучи разом, молитися й дякувати Богові за всі дари, які Він, як Милосердний Отець, зсилає щодня на кожного із нас. Ми тут, у стіп Пресвятої Богородиці, перед чудотворною іконою, для того, щоб вчитися від неї. Але яка причина, що кожен із нас є тут? У сьогоднішній Євангелії євангелист Матей каже, що Ісус, проходивши, побачив і покликав. Розуміємо, що для нас це однозначне до „полюбив та возлюбив“», — мовив єпископ-помічник.
Про Господнє покликання
«Кожен із нас є тут, тому що Ісус побачив його і покликав. Ісус кличе, але відповідь за нами. Ісус кличе кожного християнина до якогось служіння: одних — до священства, інших до монашества, когось до батьківства та материнства, бути вчителем чи лікарем. Все це є покликання, до якого Господь кличе нас. Як ми відповідаємо на цей поклик нашого спасителя Ісуса Христа? Чи завжди радо відгукуємося, а взагалі чи ми чуємо його? Оскільки ви є тут, ви почули та прийшли. Прийшли до стіп Богородиці, щоби випрошувати для ваших родин, для рідних, для всіх тих, хто просив нас про молитву, про ласки яких Господь хоче нам дати», — продовжив архиєрей.
Слідування Божій волі
Відтак архиєрей роздумував над добрим прикладом слідування Божій волі, яким є Пресвята Богородиця: «Учімося від Пресвятої Богородиці, як виконувати волю Божу. Не є нам легко її пізнати, зрозуміти, але це не було легко навіть для Матері самого Ісуса Христа. Пригадуймо, коли ангел явився і сказав, що вона зачне і породить природньо сина, Богородиця сказала: „Як це станеться, адже я мужа не знаю?“. На це янгол відповів: „Дух Святий зійде на тебе“. Чи Богородиця до кінця зрозуміла? Напевне, по-людськи, до кінця не зрозуміла, але довірилася. Довірилася цьому Божому посланнику, і сказала: „нехай зі мною станеться по Твоєму Слову“».
«Господь, як Милосердний Отець, не хоче смерті, але хоче життя»
Відтак владика зауважив, що в нашому житті часто стається те, чого ми не можемо зрозуміти — війна, багато страждань та смертей. Ми можемо запитувати «Чому? Господь хоче війни? Господь хоче страждання?». «Та ні», — вважає архиєрей, — Господь, як Милосердний Отець, не хоче смерті, але хоче життя».
Згодом єпископ-помічник подякував учасникам спільноти за їх молитву про добру смерть.
Для людини нелегко прийняти смерть
Проповідник зауважив, що для людини ніколи не легко прийняти смерть — навіть тоді, коли вона є природною.
«Бо ми не народжені помирати, ми народжені, щоб жити. Але як важливо помирати в мирі та спокої, не в розкутті чи страшних терпіннях не тільки фізичних, тілесних, а й духовних. Як багато робить ваша молитва, дякую вам!», — наголосив він.
Важливо молитися за мир у наших серцях
«Сьогодні ми всі молимося за мир, а Господь вислуховує наші молитви. Прийде справедливий мир, наша перемога настане, але важливо щоби ми продовжували молитися, аби мир Божий засів у наших серцях. Адже замало буде миру, коли окупант не буде на нашій землі, миру потребує наше серце, щоб Господь зцілював наші рани та оздоровлював наші серця від ненависті. У Бога немає нічого неможливого. Нехай Божий мир панує у наших серцях», — побажав владика Микола.
«Продовжуємо перебувати в тісній злуці з Ісусом. Дозволяймо Йому дивитися на нас, бо Його погляд щодня скерований на кожного і кожну із нас. Але ми будьмо уважні, щоби цей Його погляд зупинився у нашому погляді. Учімося від Пресвятої Богородиці бути добрими матерями, добрими батьками та добрими синами нашого Небесного Отця», — закликав архиєрей.
Завершення Літургії та подячне слово
Опісля Літургії ігумен монастиря та парох парафії Успіння Матері Божої ЧСВВ о. Антоній Яремчук подякував владиці за візит та постійну опіку, а всім вірним за щиру спільну молитву.
Насамкінець присутні мали нагоду промовити молитву повного відпусту. Владика Микола уділив всім присутнім своє архиєрейське благословення, а опісля всі молилися за Україну — «Боже Великий, Єдиний».
Продовжився з’їзд молебнем до Страждальної Богородиці, а згодом о. Теодор Пилявський, ЧСВВ, духовний проповідник АДС, виголосив науку для вірних. Далі учасники підсумовували діяльність Апостольства Страждальної Богородиці. Також у програмі молінь, яка тривала протягом всього дня, була вервиця до Божого Милосердя, Адорація Євхаристійного Ісуса, мистецька програма «Боже, Україну збережи!», молитви на зцілення, а також окроплення свяченою водою.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
