СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиКардинал Паролін: захист свободи релігії — особлива риса ватиканської дипломатії
Посольство США при Святому Престолі організувало симпозіум на тему релігійної свободи, у якому взяли участь Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар США Майкл Помпео та архиєпископ Пол Річард Ґаллаґер.
У середу, 30 вересня 2020 року, у Посольстві США при Святому Престолі відбувся симпозіум на тему «Вдосконалення та захист міжнародної релігійної свободи шляхом дипломатії».
Спільний пріоритет для США та Святого Престолу
У своєму вітальному слові посол США при Святому Престолі Калліста Ґінґріч підкреслила, що «сприяння та забезпечення загального права на релігійну свободу є спільним пріоритетом для Сполучених Штатів та Святого Престолу», а співпраця між ними сприяє захисту цього права. З доповіддю
Державний секретар США Майкл Помпео згадав у своєму виступі німецького католицького священика о. Бернарда Ліхтенберґа, який під час Другої світової війни був заарештований і загинув від рук нацистів за те, що виступав проти переслідування євреїв. Доповідач вказав також на «ключову роль Папи Івана Павла ІІ у започаткуванні революції совісті, яка зруйнувала залізну завісу».
Релігійна свобода випливає з гідності кожної людини
Звертаючись до присутніх, Секретар Святого Престолу в справах стосунків з державами архиєпископ Пол Річар Ґаллаґер вказав на загальне зростання усвідомлення ролі, яку відіграють релігії у таких питаннях, як міжнародний мир та безпека. В цьому контексті захист релігійної свободи, «є одним з основних політичних пріоритетів Святого Престолу». Це випливає з вродженої гідності людини, створеної за образом і подобою Божою, та є «основою ідентичності кожної людини», її власного цілісного розвитку та розвитку суспільства.
Сучасні форми переслідування релігії
Торкаючись теми переслідування релігії, Секретар у справах стосунків з державами зауважив, що воно не обмежується лише фізичним переслідуванням. Ідеологічні тенденції та примушування до мовчання через так звану «політичну коректність» також є певними формами утисків релігійної свободи. «Особливо неприйнятним і образливим», за його словами, є тиск та спонукання відмовитись від свободи віросповідання, захищаючи інші «так звані права людини».
Рівновага між свободою людини та спільним добром
Розпочинаючи свою доповідь Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін наголосив, що захист права на свободу віросповідання є «харакеррною рисою дипломатичної діяльності Святого Престолу». Поряд з правом на життя, це право є основою для всіх інших людських прав. Коли ця свобода порушується, під загрозою опиняються всі інші права.
Порушення проти свободи віросповідання, за словами кардинала Пароліна, сьогодні пов’язані з нерозумінням людської свободи. Нетерпимість проявляється не лише тоді, коли людям забороняють сповідувати свою релігію, але й, коли лунають голоси «політично коректних», які є нетерпимими до релігійних переконань інших людей. Коли найвищим добром вважається усунення будь-якої перешкоди для свободи особистості, що веде до перебільшеної особистої свободи, спільне добро перебуває під загрозою. Така свобода зосереджена на самих собі, а не на Творці, й не шукає добра інших.
Свобода шукати правду
На завершення кардинал зазначив, що розуміння релігійної свободи виключно як «свободи від примусу» є лише частковим. Позитивним аспектом цієї свободи є «свобода шукати правду», «свобода переконань». Це свобода відкрити «остаточну правду свого існування, свого походження і задуму, даного Творцем». Від підкреслив, що допоки віруючі не усвідомлять мету, заради якої вони були створені, мету, яка існує поза межами власного «я», суспільство перебуватиме в кризі, і кожен з нас не зможе обійняти нікого іншого, окрім себе.
Відповідаючи на запитання журналістів у кулуарах симпозіуму, кардинал Паролін заявив, що Святий Престол вірить у політику малих кроків і що, наприклад, Угода про призначення єпископів в Китаї — це також крок до більшої релігійної свободи.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
