СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Христос — справжній Спаситель світу»: слово митрополита Ігоря Возьняка у неділю Самарянки
У неділю Самарянки, 10 травня 2026 року, архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк звершив Архиєрейську Божественну Літургію в церкві Різдва Пресвятої Богородиці на Сихові. У своїй проповіді владика Ігор роздумував над євангельською зустріччю Ісуса Христа із самарянкою біля криниці, наголошуючи на важливості живої віри, духовної спраги людини та довіри до Бога. Також архиєпископ згадав про мученицьке свідчення святого архидиякона Степана, апостола Симона Зилота та привітав матерів з нагоди Дня матері, закликаючи до молитви за українські родини й захисників України.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви дізнаєтеся:
- за що молився святий архидиякон Степан перед своєю смертю?
- чому апостол Варнава вирушив у Тарс шукати святого апостола Савла?
- чому жінка-самарянка прийшла до криниці в спекотну пору дня?
- що мав на увазі Ісус, коли говорив самарянці про «живу воду»?
- як самаряни поставилися до Ісуса після розмови з жінкою біля криниці?
Святий Степан і зародження християнської громади
Несправедливо засуджений та каменований святий помирав, але просив у Господа прощення тим, хто його вбивали. Святий архидиякон Степан володів дуже позитивною благородністю духу, любов’ю до Господа та милосердям до ворогів! Деякі віруючі, які знали про цю історію, прибули у Фінікію, Кіпр та Антіохію, й обережно благовістили Господа тим, кому довіряли. Писання підтверджує, що зростало число тих, хто наверталися до Господа. Апостол Варнава прибув в Антіохію й радів діянням Божої благодаті та відважно заохочував віруючих триматися Господа. Навіть, пішов у Тарс, відшукав святого апостола Савла й вони разом прибули в Антіохію, де цілий рік навчали громаду в храмі. Цікаво пам’ятати, що в Антіохії учнів Христа названо християнами, які сумлінно виконували волю Бога (пор. Ді. 11, 28)! Звідси й ми іменуємося християнами, тобто ті, хто вірують у Христа та охрещені Святим Духом.
Жива вода для самарянки
Святий євангелист Іван у своєму уривку розповідає про Ісуса, який біля криниці зустрів жінку самарянку. Господь переходив із учнями, що подалися до міста, аби купити їжі. Він був втомлений, сів біля криниці й чекав, бо знав, що прийде жінка черпати воду. Стояла спека, але жінка подалася до криниці принести води. Люди не приходили в таку спекоту, а вона не бажала зустрічатися з іншими й прибула в таку пору, бо мала тому своє пояснення. Зустріла Ісуса. І Господь перший заговорив до неї, щоб дала Йому напитися. Самарянка не спішила подати води, лиш зауважила, що Він юдей і просить у самарянки напитися. В ті часи між юдеями та самарянами існувала напруженість, незгода. Ісус відізвався до неї, що вона не знає хто Він, інакше просила б у Нього живої води. Звичайно, вона думала про холодну, чисту, джерельну воду, а Спаситель говорив про глибоку віру в Бога, яка задовольняє духовну потребу, вносить спокій в душу людини. Хоч жінка не розуміла до кінця про що йдеться, однак, просила Ісуса, щоб дав їй цієї води… Жінка-самарянка знала про патріарха Якова, який залишив їм цю криницю. Вона була нестандартно віруючою особою, пробувала порівняти Христа з Яковом, але почула більше. І тут Ісус отримав нагоду сказати їй про те, що п’ятьох чоловіків і цей, що тепер вона з ним, не є її чоловіком. Назвала Ісуса пророком, Він сказав їй, що є Месією, якого очікують і вона була вже переповнена живою духовною водою, залишила свій дзбан й побігла в місто, щоб оповістити народу про чоловіка біля криниці: «Чи не є він, бува, Христос?»! (Ів. 4, 29).
Віра, невірство і справжній Спаситель світу
Народ повірив жінці, прибули до Ісуса, запросили Його до себе, де Він пробув два дні. Жінка самарянка показалася більш відповідальною до Ісуса, як юдеї, бо вона повірила Йому, а юдеї, особливо вчені, переслідували Христа і розп’яли Його. Самаряни прийняли Ісуса, повірили Його навчанню, а юдеї не вірили Господу, дорікали, що біса має, називали самарянином тощо. Ось так віра в Бога блукає поміж народом: одні вірять в Бога і стараються жити відносно цієї віри, щоб отримати вічне щасливе життя; інші не вірять, або коли вірять, то живуть своїм життям, готові, щоб Господь слухався їх і щоб їхню волю виконував. Усі люди належать до категорії віруючих або невіруючих в Бога, практикуючих життя згідно Божих Заповідей або легковажачи їх. Повторімо словами самарян про Ісуса: «Він є справжній рятівник світу — [Христос]» (Ів 4,42). Довіряймо своє життя Ісусові Христові, нашому Спасителеві!
Апостол Симон Зилот і чудо в Кані
Мабуть, доречно сьогодні згадати про апостола Симона Зилота з Кани Галилейської. Як здогадуються, на його весіллі був присутній Ісус Христос з апостолами. Мабуть, через чудо переміни Ісусом води у вино на його весіллі, він повірив, що Ісус — Син Божий, залишив усе й пішов за Христом. Проповідував слово Боже у Єгипті. Існують й інші версії про те, що помер мученицькою смертю біля 60-го року по Христі. Великий муж віри в Бога, якого не відстрашила смерть. Він переміг смерть у своєму серці, панував над нею. Просімо святого апостола Симона, щоб за його заступництвом, Господь помилував наші душі!
Українські матері у час війни
Пам’ятаймо про день Матері, який вшановуємо у честь наших українських матерів, які виховують своїх дітей під звуки сирен, гулу дронів та свисту ракет… Щиро вітаю усіх вас й думаю, що добре виховувати дитину — це звершувати навчання дуже виховної інституції. Старайтеся не знеохочуватися, якщо щось не так виходить, починайте по-новому й довіряйте Господові. У нашій країні війна, ворог викрадає дітей, перевиховує, знущається, вбиває тощо. Багато українських матерів, синів та дочок воюють на фронті, молімося, щоб Господь оберігав їх. Пресвята Богородице — ти наша мати, ти — надія світу, ти надія наших — матерів, бережи нас!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
