СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиГлава УГКЦ відвідав у Івано-Франківську поранених українських захисників
3 серпня 2024 року Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав відвідав українських захисників, які проходять лікування й реабілітацію в одній з лікарень Івано-Франківська, а також поспілкувався із медичним персоналом. Предстоятель завітав до воїнів, щоб висловити їм слова подяки й поблагословити їх для якнайшвидшого одужання.
Супроводили Отця і Главу УГКЦ архиєпископ і митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин та єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ Микола Семенишин, а також о. Степан Балагура, синкел у справах духовенства і священичих родин Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ. Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ з посиланням на посиланням на Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Після урочистої зустрічі Патріарха запросили до відкритого спілкування з військовослужбовцями та працівниками лікарні. Очільник медзакладу п. Остап Грищук розповів про створення лікарні та її сьогодення. Він подякував всьому медперсоналу, який попри всі виклики залишився в Україні й продовжує лікувати та підтримувати людей.
Звертаючись до присутніх, Блаженніший Святослав промовив: «Так складається, що цієї суботи й неділі всі дороги України ведуть до Крилоса — серця древнього Галича. Ми всі в паломництві. І я дякую Господу Богу, що цей шлях паломництва, шлях молільника, сьогодні для мене пролягає через вашу спільноту, що я можу побачити вас разом із нашими захисниками, які лікуються в цьому закладі, відновлюючи свої сили й здоровʼя».
За словами Глави УГКЦ, коли хтось йде у прощу й зустрічає іншу людину, він начебто «бере її з собою» — у молитві за неї молиться й випрошує для неї в Господа того, що вона сама хотіла б просити: «Сьогодні я прийшов, щоб вас зустріти, побачити й торкнутися, забрати ваші потреби з собою та перетворити їх у молитву. Нині ми переживаємо дуже важкі часи, можливо, найтяжчі в історії нашого народу, Церкви й держави. Кажуть, що трагічні часи породжують великих людей. Сьогодні ми всі боремося за наше майбутнє, свободу і незалежність, а та страшна війна, яку нині переживаємо, є викликом для кожного з нас».
Блаженніший Святослав закликав кожного запитати себе, що я роблю для перемоги України. Бо перемога, на його переконання, має багато різних вимірів: «Ми з вами можемо перемогти нашого ворога не тільки силою й мистецтвом сучасного озброєння. Як народ, ми будемо здатні перемагати тоді, коли справимося з травмою, яку завдає ця війна. Це сьогодні розуміють всі: державні мужі, громадські активісти, Церква, але, як ніхто інший, це розуміють лікарі й медичні працівники. Ви є тими, хто безпосередньо торкається ран наших хлопців, наших військовослужбовців, що є відкритими ранами України. Це такий особливий блокпост, фронт, на якому воюють наші медичні працівники, часом навіть ціною власного життя, рятуючи українського воїна. Ви, лікарі, своє вміння, своє лікарське мистецтво, свої знання та навіть свою людяність перетворюєте на ліки, які щедро хочете подати тим, хто захищає нашу Батьківщину».
«Я сьогодні прийшов сюди, щоб сказати одне дуже важливе та глибоке слово — дякуємо! Від імені тих мільйонів українців, яких сьогодні болить, чи то військових, чи то цивільних, ми хочемо сказати: „Пане докторе, пані докторко, дорога сестричко, дякуємо!“, бо так кується майбутнє нашої України», — ствердив він.
Блаженніший Святослав підкреслив, що український лікар чи медсестра, сьогодні є дуже бажаними у всьому світі. Так складається тому, що те, чого навчився сьогодні лікар, парамедик чи рятувальник в Україні, — це унікальні практичні знання, яких ще не бачив світ.
Глава Церкви подякував за стійкість та відважність лікарів, які залишитися в Україні попри війну, й за те, що сьогодні найкращих фахівців не треба шукати по всьому світу, а можна пройти лікування в Івано-Франківську чи іншому місті України.
Предстоятель додав, що цим візитом до медзакладу він має на меті привернути увагу української держави та суспільства, а також світової громади і міжнародних партнерів до потреб української медицини й поранених воїнів, бо виклики, які сьогодні має наш народ, часто не співвимірні з ресурсами, які маємо для їх подолання.
«Ми повинні зробити все, щоб наші Герої, наші захисники, а особливо ті, які рани України носять на своєму тілі, ніколи не були забутими. Ми всі разом повинні їх супроводжувати — не тільки у стінах цієї лікарні, але й на всіх шляхах, куди їх буде кликати Господь Бог. До вас я сьогодні приїхав, щоб висловити вдячність та повагу нашої Церкви й народу України. За ваше здоров’я та видужання сьогодні звучить наша молитва», — додав Патріарх.
Розмова між лікарями, військовими та духовенством відбулася у форматі «Питання-відповідь». Блаженніший Святослав закликав провести цю зустріч не тільки у форматі спілкування, але й для взаємного зцілення та багатства: «Сьогодні лікувати та зцілювати людину — означає торкатися особи. Не тільки її тіла. Сьогоднішнє лікарство — це не тільки добрі руки хірурга, високоякісний інструмент чи ліки, або ж новітні хімічні сполуки, але й спілкування. Ми знаємо, як багато чудес творить Господь Бог через зустріч і спілкування людей. Я б дуже хотів, щоб сьогодні через наші зустрічі Господь Бог діяв і вливав бальзам невидимої благодаті Святого Духа на кожного з нас».
Предстоятель побажав всім присутнім, щоб їхні обличчя були більше усміхнені, ніж заплакані: «Давайте, як вчить наша Леся Українка — навіть крізь сльози всміхатися й силою нашої віри в Бога і могутність нашого народу, крок за кроком кувати перемогу України!».
В межах візиту до медзакладу Блаженніший Святослав відвідав палати, де проходять лікування українські захисники, які отримали поранення на полі бою. Глава УГКЦ подякував кожному з них за сміливість та відвагу, а також поблагословив їх для швидшого одужання.
Цього дня Патріарх також залишив свій підпис на «Муралі Довіри», який розташований на фасаді медзакладу, а також освятив новий стінопис, що створений за ініціативи захисників, які реабілітуються у медзакладі. Символічно, що на цьому муралі зображені обличчя поранених воїнів, які є мешканцями абсолютно різних міст України. Це вкотре доводить те, що Україна — єдина, без поділу на Захід та Схід, Північ та Південь.
