Єпископ Тарас Сеньків освятив храм Святого Миколая в селі Монастирець на Журавнівщині
1 січня 2025 року владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський звершив Чин освячення храму Святого Миколая в с. Монастирець, що у Журавнівському деканаті. Освячення храму стало визначною подією, тому в храмі зібралася велика кількість парафіян та гостей. На подвір’ї новозведеної святині єпископа вітали парох храму о. Зеновій Стехнович разом із парафіяльною спільнотою та запрошеними священнослужителями.
Святкове богослужіння розпочалося з освячення храму і престолу. Перед освяченням владика Тарас разом зі священниками обмив престіл водою з милом, червоним вином та рожевою водою і намастив його миром. Далі відбулося освячення самої будівлі церкви зсередини і зовні. Після цього владика Тарас заклав всередину престолу мощі блаженного священномученика Йосафата Коциловського. Про це зазначає пресслужба Стрийської єпархії УГКЦ.
Відтак розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія. Після прочитання Євангельського уривку владика Тарас звернувся до присутніх з проповіддю. «Сьогодні починаємо Новий 2025 Рік. Наше повсякденне життя, сплетене з праці та турбот, є місцем, де відбувається наше спасіння перед Богом. Час збігає. Можливо зневіра, журба чи невідомість наповнюють наше серце або тривожать нашу душу, коли у Новорічну ніч, на цьому пограниччі між „минулим“ та „прийдешнім“, усвідомлюємо, що частина нашого земного життя знову безповоротно минула. Однак час біжить до Бога та до його вічності, а не до минулого та зникнення. А тому ми маємо всі підстави почати цей рік гаслом: „в ім’я нашого Бога“, щоб прожити його чесно і з радісною душею!»
Продовжуючи проповідь, владика Тарас в контексті свята Обрізання та найменування Ісуса зазначив: «Від початку історії спасіння саме ім’я „Ісус“ об’являє нам, яким є „Яхве“ для нас: близьким, люблячим, милосердним, вірним до кінця. Але Ісус об’явив ще більше: відкрив нам Бога як нашого Небесного Отця. Інакше ми б цього самі від себе ніколи не пізнали. В Ісусі, Єдинороднім Сині Отця, Бог дарує себе світові як Слово милосердя і спасіння. І тому, коли ми визнаємо хто є нашим Богом, говоримо „Ісус“. Якби ми забули це ім’я, то Бог загубився б для нас у темній далечині і незрозумілості. Ісус — це ім’я, дане дитині, котра є втіленим Богом і вічною молодістю світу, та є людиною, а отже, вічним образом Бога».
«Тому в прийдешньому Новому 2025 році віддаймо все, що діється, та може статися в нашому житті, в руки того, хто дарується нам в цьому славному йменні! Позначмо себе, як його власність, хресним знаменням перемоги нашого Спасителя Ісуса! А потім впевнено, серцем та устами, проголошуймо нашу ісповідь віри: „Наша допомога в імені Господа!“, та відважно вступаймо у майбутнє. Коли звіримо його імені Ісуса, то навіть найтемніша мить буття буде в його владі, та стане часом нашого спасіння», — наголосив проповідник.
Продовжуючи, владика Тарас вказав на особу святого Василія Великого як одного з великих мужів у історії Церкви, що відкрили в месіанському посланні Ісуса правду, яка здатна преображати світ, вирвати його з часових кайданів минущого та відкрити для вічності з Богом. «Життя святого Василія, — за словами владики, — гармонує з його наукою, а його наука — це відбиток його життя, яке можна виразити трьома достоїнствами: він Великий Архипастир Церкви, Великий Законодавець чернечого життя і Великий своєю святістю, яка є видимим знаком його сопричастя з Богом»… «Візьмімо його собі як дороговказ у подорожі цим Новим Роком, з його тривогами та випробуваннями, щоб здолавши усі суспільні проблеми та незгоди війни, ми здобули перемогу „в ім’я“ та на славу нашого Бога», — закликав єпископ усіх присутніх, завершуючи проповідь.
Після Літургії владика Тарас виголосив «Многоліття», зачитав фундаційну грамоту та привітав усіх зі знаменною подією освячення храму, а також з Новим роком. Єпископ подякував пароху о. Зеновію Стехновичу, парафіянам та жертводавцям за їх невтомну працю та вручив подячні грамоти жертводавцям і усім, хто в особливий спосіб долучився до зведення цієї церкви.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ