Єпископ Богдан Дзюрах очолив молитву у відпустовому центрі Марія Роггендорф в Австрії

15 березня 2026

13 березня 2026 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, на запрошення Ордену Святого Бенедикта взяв участь у щомісячній прощі та очолив молитву з паломниками у відпустовому центрі Марія Роггендорф (Maria Roggendorf) в Австрії. Учасники паломництва спільно молилися за справедливий і тривалий мир в Україні та за навернення Росії.

Єпископ Богдан Дзюрах очолив молитву у відпустовому центрі Марія Роггендорф в Австрії

У своєму слові до прочан апостольський екзарх подякував настоятелеві святині о. Йозефу Гаспелю за запрошення очолити молитву і наголосив на особливій атмосфері благодаті, яка панує в цьому місці молитви. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.

«Я дуже радий бути сьогодні тут разом з вами і розділити цю молитву. Дякую о. Йозефу за сердечне запрошення очолити щомісячну прощу до Пресвятої Діви Марії, чий чудотворний образ вшановується в цьому святому місці. Тут усе дихає Божою благодаттю, адже все сповнене Божої присутності та молитви вірних», — мовив архиєрей на початку свого слова.

Хрест як об’явлення Любові

Роздумуючи над значенням хреста у християнському житті, архиєрей підкреслив, що хрест є знаком Божої любові та надії навіть у часи страждання. «Саме хрест Господній є знаком цієї новизни. Бо хрест — це об’явлення вічної, безкорисливої і вірної любові Бога до своїх дітей — до всіх без винятку».

Любов серед страждань і боротьби

Єпископ нагадав присутнім про події Революція Гідності в Україні, свідком яких він був особисто, та про духовну силу молитви, що підтримувала людей під час протестів на Майдані. «Я пам’ятаю грудень 2013 року, коли в Києві почалися мирні протести. Наша Церква тоді прийняла доленосне рішення — залишатися поруч із людьми. Я сам неодноразово молився на Майдані і служив богослужіння в наметі при мінус двадцяти градусах. Щогодини до неба підносилася молитва Розарію. Пізніше жителі Києва казали: „На Майдані ми навчилися молитися“».

Говорячи про нинішню війну, єпископ наголосив, що попри великі страждання українського народу світ бачить також силу любові, жертовності та солідарності. «Часи, в яких ми живемо, — це часи великих випробувань і великого страждання, але також часи великої любові. Ця любов проявляється в самопожертві наших захисників, у служінні волонтерів, лікарів і капеланів, а також у солідарній підтримці, яку наш народ отримує від мільйонів людей доброї волі в усьому світі — також тут, в Австрії».

Подяка австрійському народові та прохання про молитву

Владика Богдан подякував австрійським вірним за підтримку України і закликав не втрачати надії на мир. «Ми твердо віримо, що так само, як жертва Христа на хресті принесла мир, так і плід цієї вірної любові одного дня принесе Божий мир — справедливий і тривалий мир та примирення».

На завершення єпископ закликав паломників довірити свої молитви заступництву Пресвятої Богородиці: «Можливо, сьогодні ми ще не бачимо проблиску миру. Але те, що для людей неможливе, для Бога можливе. Нехай Пресвята Діва Марія випросить нам дар довгоочікуваного миру і провадить нас дорогою надії, любові та примирення».

Після молитви ім’я владики Богдана було вписано у книгу, в якій ведеться запис усіх, хто провадить щомісячне богослужіння у відпустовому центрі Maria Roggendorf.

Довідка

Відпустовий центр Марія Роггендорф (Maria Roggendorf) належить до найдавніших марійних паломницьких місць Нижньої Австрії. Уже в 1291 році в місцевій каплиці існував вівтар Пресвятої Богородиці.

Початок організованого паломництва пов’язують із близько 1450 роком. За переказом, управитель сусіднього маєтку Раффельгоф, дитина якого отримала зцілення після молитви перед образом Богородиці, переніс цей образ до каплиці в Роггендорфі. Відтоді образ став відомим як чудотворний, і до нього почали приходити численні паломники.

Звістка про чудесну допомогу швидко поширилася, і до Роггендорфа почали прибувати паломники та процесії. Після певного занепаду в період релігійних заворушень XVI століття паломництво відновилося в часи Контрреформації і пережило перший період розквіту. Потік прочан зростав настільки, що невелика каплиця вже не могла їх вмістити.

Абатство Геттвайґ, до якого належав Роггендорф, на той час очолював абат Грегор II Геллер, відомий як меценат мистецтва та ревний почитатель Богородиці. За його ініціативою було збудовано нову простору паломницьку церкву, завершену 1653 року. Після цього паломництво набуло ще більшого розвитку і приваблювало вірних з багатьох регіонів.

У XVII—XVIII століттях богослужіння у святині відбувалися урочисто, за участі духовенства з різних місць. З міста Голлабрунн регулярно прибували капуцини, щоб допомагати з уділенням Таїнства Покаяння. Також абати монастиря Геттвайґ часто здійснювали паломництва до Роггендорфа. Особливим покровителем цього місця був абат Одило П’яцоль (1749–1768), який щороку очолював процесію до святині на свято Різдва Пресвятої Богородиці.

Найбільшого розвитку паломництво досягло у першій половині XVIII століття. Наприклад, у 1715 році на свято Різдва Богородиці було уділено близько 5000 Святого Причастя. Велика кількість паломників іноді змушувала відправляти Святу Месу навіть у приватних будинках.

Однак наприкінці XVIII століття паломництво почало занепадати. Уже 1772 року імператриця Марія Терезія запровадила перші обмеження на паломництва, а її син Йосиф II видав ще суворіші розпорядження. 21 березня 1785 року він заборонив навіть дві щорічні процесії, які ще залишалися дозволеними. Після цього Роггендорф фактично перестав бути паломницьким центром. Вшанування чудотворного образу підтримували лише окремі приватні паломники, а сам образ поступово занепав і навіть був частково забутий.

Відродження паломництва розпочалося у 1924 році завдяки настоятелю парафії о. Руперту Файхтінґеру OSB, який служив у Роггендорфі з 1913 до 1945 року. Саме тоді було відновлено публічні паломництва до чудотворного образу. Щороку на свято Різдва Богородиці до Роггендорфа приходили процесії з навколишніх сіл, і кількість паломників становила від 1000 до 1500 осіб. У 1945 році участь у паломництві взяли близько 2500 прочан.

Новий етап у розвитку святині розпочався після 1967 року, коли завдяки дослідженням органіста д-ра Ґотфріда Гольцера було відновлено належне вшанування чудотворного образу. Після реставрації образ знову встановили у храмі, де він став центральним об’єктом почитання.

Важливу роль у сучасному розвитку паломництва відіграв монсеньйор д-р Ганс Германн Ґрьор. Він сформулював чотири основні наміри паломництва, які залишаються актуальними донині:

зміцнення у вірі;
молитва за духовні покликання;
оновлення Церкви;
мир у світі.

Саме тоді виникла ідея нового типу паломництва — «паломництва за Церкву», яке мало спрямовувати молитву не лише на особисті потреби, але й на служіння всій Церкві.

Перше щомісячне паломництво сучасної епохи відбулося 13 жовтня 1969 року. У ньому взяли участь близько 2000 паломників, а Апостольський нунцій д-р Опіліо Россі звернувся до них із закликом: «Приходьте знову, приходьте завжди!»

Відтоді щомісячні паломництва відбуваються 13 числа кожного місяця, що символічно пов’язано з об’явленнями Богородиці у Фатімі. З роками сформувалося нове покоління паломників, і 13 листопада 2011 року відбулося вже 500-те щомісячне паломництво, яке очолив кардинал Йоахім Майснер, архиєпископ Кельна.

Сьогодні Марія Роггендорф розвивається як марійний духовний центр, покликаний бути місцем живої і справжньої марійної побожності, що, за словами кардинала Ґрьора, має «вести до Ісуса».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ