СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиДопомога Церкви голодуючим та мігрантам в час пандемії
В той час, як майже всі країни світу залучені у боротьбу з пандемією Covid-19, перед мешканцями деяких регіонів постають ще й інші проблеми: голод, конфлікти, стихійні лиха. Католицька Церква намагається допомогти їм долати ці труднощі.
Черговий щотижневий «Бюлетень щодо становища уразливих осіб, що переміщуються, у період Covid-19», який готує Відділ у справах мігрантів і біженців Дикастерії служіння цілісному людському розвиткові, присвячений таким темам, як забезпечення продовольством тих, хто найбільше страждає від пандемії, та взаємозв’язок кліматичних змін з природніми катаклізмами.
Допомога Церкви у подоланні продовольчої кризи
В бюлетені наголошується, що внаслідок економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, багато людей втратили роботу і не можуть забезпечити свої основні потреби. У 2019 році 690 мільйонів людей не мали достатньо їжі, а внаслідок COVID-19 ще 130 мільйонам людей загрожує голод до кінця 2020 року. Найбільшій небезпеці піддаються переміщені особи. В бюлетені описано деякі ініціативи католицьких організацій, які намагаються відповісти на цю нагальну потребу в різних країнах світу.
Внаслідок загострення конфлікту в штаті Чін в М’янмі, склалася надзвичайна ситуація з продовольством. Католицькі місцеві парафії збирають рис та інші продукти й відправляють їх у віддалені села. Церква разом з ФАО та іншими неурядовими організаціями дбають про надання притулку тисячам внутрішньо переміщеним особам (ВПО).
Ще одним прикладом вагомого внеску Церкви є ініціатива під назвою «Материна трапеза», яку започаткувало Згромадження Кларетинців (Місіонерів-синів Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії) в Макао на згадку про святу Терезу з Калькутти. Ініціатива полягає в тому, абизалучати сім’ї, які протягом року можуть допомагати з харчами іншим сім’ям, що переживають економічну скруту. Проект «Материна трапеза» вже починає втілюватися також в Індії, Шрі-Ланці та деяких африканських країнах.
Повені та посухи: страждають найбільш уразливі
Серед причин сьогоднішньої кризи, як зазначається в бюлетені, — деградація навколишнього середовища, надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я та соціальна нерівність. Церква, як підкреслюють автори, наполягає на комплексному підході до цих проблем. Особливої уваги заслуговує чіткий зв’язок між непошаною до планети, стихійними лихами та вимушеним переміщенням, особливо, серед найбільш уразливих категорій людей.
Прикладом такого взаємозв’язку є В’єтнам, де внаслідок повеней в жовтні цього року постраждало 240 тис. сімей, у 212 селах загинуло 102 людини, підтоплено 107 тис. га сільськогосподарських угідь, загинуло 531 тис. худоби та птиці. Варто зазначити, що в цих районах сільське господарство та тваринництво є основними засобами існування. Католицькі дієцезії намагаються надати невідкладну допомогу сотням тисяч жертв; церкви та місцеві парафії надали притулок людям, чиї помешкання зруйновані; а католицькі волонтери роздавали їжу та питну воду й допомагали евакуювати людей.
В південному заході Зімбабве вже протягом року майже не було дощів. Експерти розглядають це як один із наслідків зміни клімату. Незважаючи на важкі умови праці (спеку, ворожнечу та відсутність води), різні католицькі організації провадять навчальні центри з агроекології та будують колодязі на сонячній енергії у південноафриканських країнах, щоб допомогти фермерам адаптуватися до мінливого клімату.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
