Декада місійності: День восьмий — Служіння ближньому в потребі

10 червня 2022

У восьмий день Декади місійності єпископ Мельбурнської єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла для українців візантійського обряду в Австралії, Новій Зеландії та Океанії владика Миколай Бичок запрошує роздумати над важливістю служіння ближньому.

Декада місійності: День восьмий — Служіння ближньому в потребі

Дорогі у Христі,

У 8-ий день Декади місійності роздумаймо над темою «Служіння ближньому в потребі».

Євангеліє від Йоана 17, 18–24:

«Як послав єси мене у світ, так послав і я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині. Та не лиш за цих молю, але і за тих, які завдяки їхньому слову увірують в мене, щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав. І славу, що ти дав мені, я дав їм, щоб вони були одно так само, як і ми одно. Я — в них, і ти — в мені, — щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене. Отче! Хочу, щоб ті, яких ти мені передав, перебували там, де і я, щоби й вони були зо мною та й бачили мою славу, яку ти дав мені, бо полюбив єси мене перед заснуванням світу».

Предвічний Бог є не лише мудрим Творцем, а ще й невтомним Помічником у нашому житті. Він сам є найкращим Цілителем наших сердець і тим, хто підтримує не тільки наше духовне життя, але й фізичне. Проте Він ділиться своєю мудрістю і знаннями з лікарями, які жертовно служать іншим і роблять все можливе, щоб рятувати життя наших братів та сестер українців. Господь дає нашим лікарям особливу витривалість та сили тіла, душі і духа.

У теперішніх часах лікарям дуже нелегко, оскільки в лікарнях як у тилу, так і у мобільних шпиталях у прифронтових зонах вони рятують життя багатьох поранених військових та цивільних. Вони працюють на грані людських можливостей. Проте, Господь, дає їм мудрість у кожній ситуації, з якою вони зараз зустрічаються. Він наповнює їхні серця своїм милосердям, любов’ю та терпінням, коли здається, що вже все милосердя, любов та терпіння вичерпані.

Кожен з нас чи в діаспорі, чи в регіонах відносного миру має можливість долучитися до волонтерських ініціатив чи коштами, чи медикаментами, особистими речами. Волонтерство об’єднало нас, а служіння ближньому у потребі зробило нас ближчими один до одного, ми стали сильнішим народом, ми почали позбавлятися зайвих заздрощів, нарікання та егоїзму, а через волонтерські ініціативи ми відновили власний сенс життя, можливість реалізувати своє покликання кожному по мірі своєї можливості.

Молімося за всіх медичних працівників та лікарів, волонтерів та людей доброї волі, котрі жертовно служать потребуючим: