СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиАмериканський єпископ побачив міцну віру в українців, які постраждали від війни
«Це не просто раптова зміна їхньої духовності», — сказав єпископ Джон Бонніці. «Це послідовний прояв їхнього життя вірою».
Американський єпископ зблизька побачив, як віра багатьох українських біженців допомагає їм пережити один із найтяжчих періодів їхнього життя. Про це розповідає католицька інформаційна агенція «Aleteia».
Єпископ-помічник Джон С. Бонніці з архидієцезії Нью-Йорка супроводжував кардинала Тімоті М. Долана та інших священників у подорожі Східною Європою, яка включала один день у зруйнованій війною Україні.
Делегація відвідала Варшаву, Краків та декілька міст уздовж польсько-українського кордону, а також Кошице в Словаччині. Вони побачили церкви, жіночі монастирі, семінарії та інші релігійні будинки, які приймали біженців від двомісячної війни, а також поспілкувалися з людьми, які змушені були покинути свої домівки по всій Україні, багато з яких брали з собою лише найнеобхідніше.
Єпископ Бонніці є членом ради директорів благодійної організації «Допомога Церкві у потребі» і вирушив у подорож, представляючи той папський фонд, який надає пастирську та гуманітарну допомогу переслідуваній Церкві по всьому світу. Разом із ним та кардиналом Доланом, головою Католицької асоціації благополуччя Близького Сходу, агенції Ватикану, яка надає кошти, щоб Східні Церкви могли виконувати своє служіння, були монс. Петро I. Ваккарі, Президент «CNEWA», та монс. Кевін Салліван, виконавчий директор католицьких благодійних організацій в архидієцезії Нью-Йорка.
Єпископ Джон Самуель Бонніці
Група перебувала у Львові, неподалік від польського кордону, 1–2 травня, з міркувань безпеки тримаючи візит у таємниці. Через день після того, як вони повернулися до Польщі, Львів, який був відносно незачепленим війною після російського вторгнення 24 лютого, був уражений кількома російськими крилатими ракетами.
Єпископ Бонніці розповів, що, окрім контрольно-пропускних пунктів, життя у Львові здається досить нормальним, а релігійне життя міста, колись осідку Української Греко-Католицької Церкви, є таким же яскравим, як завжди.
«Ми відвідали кілька молитовних богослужінь, ентузіазм і радість присутніх біженців, яких обійняли місцеві парафіяни, були чудовими переживаннями — маяком надії в дуже темний період», — сказав єпископ Бонніці в інтерв’ю. «З наших візитів, особливо у Львові, було зрозуміло, що їхня участь у церковному житті є неймовірно важливим аспектом їхнього щоденного життя, особливо зараз під час цієї кризи. Їхня реакція та їхня присутність у церквах зараз є похідною від сильної віруючої спільноти до війни. Це не просто раптова зміна їхньої духовності. Це послідовний прояв їхнього життя вірою. Ось чому я думаю, що вони знайшли мужність, яка їм потрібна, щоб перемогти в цей дуже важкий час».
Солідарність і вдячність
Метою візиту було насамперед вияв солідарності з біженцями та внутрішньо переміщеними особами, а також вдячність та солідарність з тими, хто їх прийняв у свої домівки.
«CNEWA» виділила майже 2 мільйони доларів на екстрену допомогу та підтримку зусиль з надання допомоги в Україні, Грузії, Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Словаччині. «Допомога Церкві в потребі» (ACN) надала близько 3 мільйонів доларів у вигляді пожертв.
Гості також прагнули висловити підтримку керівництву місцевих Церков, у тому числі Української Греко-Католицької Церкви та Римо-Католицької Церкви в Україні, та підвищити обізнаність про людські страждання від російської агресії в Україні.
Разом із римо-католицьким митрополитом Львівським архиєпископом Мечиславом Мокшицьким кардинал Долан зустрівся з керівництвом Українського католицького університету у Львові (УКУ), а також із сім’ями переселенців, які знайшли притулок в УКУ під час війни, та зі студентами і волонтерами, які сортують ліки та продукти харчування на складах та відправляють допомогу лікарням, військовим та ВПО/біженцям.
Проректор УКУ Мирослав Маринович виступив перед кардиналом Доланом, сказавши, що Україна бореться не лише з російськими загарбниками, а й із пропагандою Владіміра Путіна, яка сприяє дезінформації та створює нездатність відрізнити правду від брехні. Маринович, який за часів Радянського Союзу був політичним в’язнем, сказав, що існує ризик того, що рішення урядів чи релігійних організацій можуть ґрунтуватися на спотвореній інформації, заздалегідь підготовленій Росією.
«Ми, українці, віримо, що під час російсько-української війни навіть Церкви стали жертвами викривленої чи неповної інформації», — сказав він. «Тим не менш, ми покладаємо великі надії на Церкву, тому що вона може і повинна бути ефективним засобом від цієї хвороби, займаючи тверду позицію на боці істини. Бо справжній діалог можливий лише в правді — заради правди, а не за рахунок правди».
