18 жовтня за ініціативи Папи Франциска відбудеться Всесвітня молитва дітей на вервиці

Мільйон дітей моляться вервицю 2020 за мир і єдність у світі

Рим, 1 серпня 2020 року

Дорогі друзі,

2020 рік та, можливо, й ціле десятиліття увійдуть у підручники історії як «Corona-рік». Ніколи раніше в історії не було такої глобальної кризи як у сфері охорони здоров’я зокрема, так й існування загалом. Масштаб цієї епідемії перевищує все, що людство коли-небудь переживало. Весь світ піддався і досі зазнає впливу невидимого вірусу, який забрав життя сотень тисяч людей і спричинив руйнівні, значною мірою ще непередбачувані економічні та соціальні наслідки. Наш світ уже не такий, як був раніше, і того, що було самозрозумілим, більше не буде. Вірус однозначно показав нам нашу вразливість та смертність. Незважаючи на всі захисні заходи та запобіжні норми поведінки, які були запроваджені, загальне почуття страху, безпорадності та беззахисності поширилося всюди. Хоча час пандемії відзначається великою солідарністю, відданим служінням та чудовою соціальною єдністю, вірус все ж дистанціював та ізолював нас один від одного. Ми впадаємо в спокусу бачити свого ближнього не як образ Бога, а як небезпеку, як потенційного носія вірусу. Чим довше триває криза у сфері охорони здоров’я та її наслідки — а в майбутньому і надалі продовжуватимуться катастрофи та війни — тим більше доведеться проявити нашу справжню людяність. Але людяність без Бога приречена. Для нашого майбутнього було б фатальним думати, що Богові байдуже до наших хвороб і потреб, до ситуації з вірусом, і що Він, зрештою, нічого не може з цим зробити.

Бо ж Бог послав у світ свого власного Сина, який взяв наші недуги і поніс наші хвороби (Мт 8:17). Він дав себе заразити «найгіршим вірусом» — гріхом, однак сам ніколи не згрішив. У результаті Він сам став «протиотрутою» проти всього зла та нещастя у світі. Він подарував нам універсальну «вакцину», яка може захистити нас від пошесті, що спіткала наш світ після відвернення від Бога. Ісус знову дав нам довіру і надію, що Бог хоче зцілити нас усіх, навіть якщо ми все ще мусимо нести хрест. І чим важчі настяють часи, тим сильнішою стає Його благодать. Він провадить нас на шляху до спасіння насамперед через Своїх святих та заохочує молитися у будь-який час, і довіряти Його допомозі за будь-яких обставин. В особливий спосіб Він посилає нам Свою Матір у час, який багато святих називають апокаліптичним, останнім часом, щоб допомогти нам у великих потребах. Святий Іван Павло ІІ, чий 100-й День народження ми цього року святкуємо, будучи ще кардиналом Каролем Войтилою, сказав американським єпископам у 1972 році: «Зараз ми стикаємося з найбільшим протистоянням, яке людство коли-небудь за свою історію переживало. Зараз ми стоїмо перед остаточним боєм між Церквою та антицерквою, між Євангелієм та антиєвангелієм, між Христом та Антихристом».

Для того, щоб сміливо боротися в цій битві, нам як ніколи потрібна Мати Божа. Через неї Бог хоче вести нас до перемоги над сатаною. За останні 200 років Богородиця з’явилася в стількох місцях на всіх континентах, що нинішню епоху ще називають Марійською епохою. Незважаючи на всі очікування науковців, Марія звіщає нам у своїх посланнях сповнене радості та миру майбутнє, навіть якщо вона не приховує факту, що людству потрібне очищення і що настануть скрутні часи. Вона нагадує нам про засоби спасіння, якими може користуватися кожен: носіння Чудотворного медалика, віддана молитва вервиці/розарію, примирення, посвячення Її непорочному материнському серцю, читання Біблії, жертва з любові, участь у Святих Таїнствах.

Тому ми хотіли б запросити вас так само і цього року 18 чи 19 жовтня (якщо ви будете молитися вервицю з дітьми у школах чи дитячому садку, оскільки 18 жовтня цього року припадає на неділю), взяти участь у всесвітній молитовній ініціативі «Мільйон дітей моляться вервицю». Ця всесвітня молитва вервиці разом із дітьми повинна наповнити нас новою впевненістю в любові та захисті Бога, які Він хоче дати нам через Свою Матір. У листі до дітей ми хотіли б нагадати Вам про початок Марійської епохи, яка розпочалася в Рю дю Бак у Парижі в 1830 році. Мати Божа з’явилася тут святій Катерині Лабуре і об’явила себе як Непорочне Зачаття (ще за 28 років до проголошення догми про Непорочне Зачаття). Вона розповіла їй про болючі події, які мали відбутися у Франції та в усьому світі. «Цілий світ буде опанований хаосом… Люди повірять, що все втрачено… Хрест зневажатиметься, він буде кинутий на землю». Але Мати Божа тримала у своїх руках глобус, який зображав кожну людину та пообіцяла сестрі Катерині захист і допомогу, якщо люди довірятимуть Богові, молитимуться вірно і житимуть любов’ю. Вона навіть подарувала їй образ, щоб зробити з нього медальйон та крилату молитву — заклик, яким ми можемо часто молитися. На образі під Її ногами знаходиться змій, а з розпростертих рук виходять благодаті на цілий світ. Вона — наша Мати, Посередниця всіх благодатей і та, Яка розтрощила змія, Яка переможе зло, сатану. Тому, щоб вистояти в теперішній всесвітній духовній боротьбі, ми повинні повністю присвятити себе Їй і через розарій шукати захисту під Її плащем. Дякуємо Вам за те, що віддаєте дітей під покров Божої Матері. Якщо ми навчимо їх бачити в Марії свою власну Матір, якщо ми навчимо їх молитися вервицю, то надамо їм найкращий захист і найкращу підготовку для майбутнього.

Мауро Кардинал Пяченца,
президент Папської фундації «Допомога Церкві в потребі»

Мартин М. Барта,
духовний асистент Папської фундації «Допомога Церкві в потребі»