СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПроповіді та промови
Послання Папи Франциска з нагоди XXVІI Всесвітнього Дня Хворого
Щороку, 11 лютого Католицька Церква відзначає Всесвітній День хворого, напередодні якого Святіший Отець видає своє послання. Безкорисливе дарування є головною темою цьогорічного послання Папи Франциска з нагоди Всесвітнього дня хворого. Зразком такого дарування є свята Тереза з Калькутти та численні волонтери, що гуманізують лікувальний процес.
Слово владики Василя Іваcюка з нагоди відзначення 101-ої річниці полеглих у битві під Крутами
Слово Преосвященного владики Василя Івасюка, єпарха Коломийського, виголошене з нагоди відвідин літературно-мистецького вечора «Коли ви вмирали, вам дзвони не грали» 29 січня 2019 року у м. Коломия.
Проповідь на 35 Неділю по Зісланні Святого Духа
Що є тим «великим багатством», яке ми впродовж років назбирали, і яке тепер, можливо, перешкоджає нам наблизитися до Ісуса, прийняти Божу благодать, почати жити глибшим, змістовнішим, скажімо прямо — вічним, тобто божественним життям? Пам’ятаймо: доки ми не випустимо з наших рук цього «багатства», не зазнаємо спокою, миру, радості, не зможемо прийняти Божий дар, який Господь Ісус прагне нам подарувати.
Проповідь на Неділю по Богоявленні
Бог наблизився до нас, а ми покликані наблизитися до Нього. Від цієї зустрічі настає спасіння, а відтак осягає свій справжній зміст християнське свято. Натомість, без цієї зустрічі із живим Богом, наші свята стануть щонайбільше ще однією нагодою відпочити від роботи, розважитися від клопотів, зустрітися із друзями чи просто добре поїсти…
Проповідь на Неділю по Різдві Христовому
Кожен з нас має Ангелів. Говорю Ангелів в множині, адже маю на увазі не тільки Ангела-Хранителя, але і інших ангелів — Божих посланців, отих осіб, яких Господь ставить нам на дорозі нашого життя, яким дає завдання вказувати нам Божу дорогу і Божу волю. Важливо тільки, щоб ми вміли їх зауважувати, слухати і чути. Ми не повинні боятися різних Іродів, яких чимало є на нашому життєвому шляху. Ми радше повинні боятися не слухати наших Ангелів, бо в цьому справжня небезпека і трагедія для нас.
Проповідь на Неділю перед Різдвом Христовим
Відтепер ми не лише вписані у довгий ланцюг людської історії, позначеної гріхом і беззаконням, страхом і безнадією; ми, поряд з Марією і Йосифом, належимо рівно ж до нового людства, до людства, яке стало місцем приходу нашого Бога, місцем об’явлення Його любові, місцем дії Його благодаті.
Проповідь на 31 Неділю по Зісланні Святого Духа
Дорогі брати і сестри у Христі! Чуваймо над тим, як ми святкуємо Різдво. Щоб не сталося так, що пан Добробут і пані Комерція та їхні діти — світська суєта і домашні клопоти тихо і непомітно позбавлять нас правдивого Христового Різдва. На поклик Божий, який лунає в сьогоднішньому Слові Божому, проведімо дні, що залишаються ще до Різдва, не в суєті і в передсвятковому гармидері, а у молитовній тиші, у роздумах над нашим життям, приступімо до Таїнства Покаяння, щоб приготувати наше серце для приходу Спасителя, приходьмо з рідними і близькими на всі різдвяні богослуження…
Проповідь на празник Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії
Подібно і християнин, який бажає, щоб інші зустріли і повірили у Бога, не повинен лише повчати, «моралізувати», чи навіть вказувати іншим дорогу до Христа, — він повинен радше супроводжувати їх у цій дорозі, йти разом з ними аж до порогу їхньої особистої зустрічі з Ісусом, до моменту, коли вони зможуть зробити останній крок самостійно: прийняти Боже Слово і почати «зберігати його», тобто втілювати у своєму щоденному житті. Християнин не може бути подібним до дорожнього знаку, який тільки вказує напрямок, але сам непорушно залишається стояти на місці.
Проповідь на празник Святого Миколая Чудотворця
Св. Миколай виступає перед нами не просто як людина, яка чинила багато добрих діл. Він виступає перед нашими очима як людина добра. Він є добрий, тому чинить добро. Бог є «благий і чоловіколюбець», тому він милує і спасає нас.
Проповідь на 29 Неділю по Зісланні Святого Духа
Але Господь в своєму милосерді, не виключає нас навіки зі спільноти святих, не оминає нас «десятою дорогою». На крик нашої зболеної і спотвореної гріхами душі, Ісус нас посилає до священика: до Сповіді — «Ідіть, покажіться священикові!» Він не змушує нас кричати на увесь світ про наші недуги, запрошує до тихої зустрічі, де прагне вилити на нас потоки свого милосердя і пригорнути нас до свого серця. Там, в Таїнстві покаяння, в нашому житті довершується чудо: проказа, яку ми стягнули на себе через недотримання 10 заповідей Божих, відступає, полишає нас, а в нашу душу входить зцілення, спасіння, порятунок.
Слово Блаженнішого Святослава до гостей благодійного вечора УКУ
Ми відчуваємо, що Небесний Отець творить історію й нові обставини, але тільки ми, Предстоятелі українських Церков, спадкоємці Київського християнства мусимо бути на висоті наших великих попередників та йти накресленими ними дорогами.
Слово Блаженнішого Святослава під час зустрічі координаторів програми «Жива парафія»
Церква — це спільнота живого Христа, Його містичне Тіло, продовження в часі й просторі таїнства Воплочення та єдності всіх людей у Христі. На мою думку, назва, що її шукаємо для нашої нової стратегії, повинна пояснити нашим вірним, що таке патріархат, який прагнемо збудувати. Ми хочемо мати живу Церкву, яка є спільнотою живого Христа (незалежно від того, де ця спільнота живе) і має елементи своєї церковної тотожності.
