«Гідність і свобода — це дари, які не дані раз назавжди; їх потрібно утверджувати щоденно», — владика Богдан Дзюрах у День гідності та свободи

21 листопада 2019

Бо гідність і свобода — це дари, які не дані раз назавжди; їх мусимо утверджувати кожного дня наново. Бо сили темряви ще не відступили остаточно. Темрява ще є на нашій землі, і — чого гріха таїти — її ще так багато у наших власних серцях! А може тому, що її ще надто багато в наших серцях, вона ще не хоче відступати остаточно з нашої землі?!

«Гідність і свобода — це дари, які не дані раз назавжди; їх потрібно утверджувати щоденно», — владика Богдан Дзюрах у День гідності та свободи

День гідності і свободи було призначено на свято Архистратига Михаїла, і це співпадіння з певністю не є випадковим. Воно має не лише історичне підґрунтя, адже саме нинішнього дня 15 років тому і 6 років тому почалися події в нашій столиці, які отримали назву двох революцій — помаранчевої та Революції гідності. У цьому співпадінні криється великий духовний сенс і певне послання для кожного із нас. Адже у такі моменти нашої історії було відчуття, неначе Ангели літали над Майданом. Неначе саме небо крилами Архистратига Михаїла доторкнулося до нашої приспаної байдужістю і зраненої гріхом землі і до наших зболених душ та пробудило їх зі сплячки страху і зневіри, оживило, усвідомивши велике покликання до свободи, до правди, до гідності, до повноти життя.

Проте, свобода — це не сваволя, тобто можливість робити те, що мені самому заманеться, просто втішаючись наявністю такого права. Така поведінка, як правило, руйнує правдивий сенс свободи і приносить гіркі плоди розчарування і приниження людської гідності. Свобода, щоб стояти на сторожі людської і національної гідності, мусить бути відповідальною. Перед ким? В першу чергу, перед Господом Богом, Який є Творцем людини і єдиним справжнім гарантом людської свободи. Лише у Божому Законі, у сповненні Божої волі людина осягає свою справжню велич, гідність і свободу. Натомість, бунт проти Божої волі, ігнорування Божого закону неминуче приводять до нових розчарувань, поразок і страждань.

Місце, на якому ми стоїмо сьогодні, є святим. Бо тут довершилося утвердження нашої свободи і була захищена наша національна гідність. Важкою, страшною ціною. Ми сьогодні у вдячній молитві згадуємо їхній подвиг та просимо їхнього заступництва для нас у наших подальших змаганнях за свободу і за гідність особисту і цілого народу. Бо гідність і свобода — це дари, які не дані раз назавжди; їх мусимо утверджувати кожного дня наново. Бо сили темряви ще не відступили остаточно. Темрява ще є на нашій землі, і — чого гріха таїти — її ще так багато у наших власних серцях! А може тому, що її ще надто багато в наших серцях, вона ще не хоче відступати остаточно з нашої землі?!

Тому сьогоднішнє стояння на цьому святому для кожного громадянина України клаптику землі, политою кров’ю Героїв Небесної сотні, нехай стане нагодою до щирого іспиту сумління, до щирого аналізу того, як ми самі вчора і сьогодні використовуємо дар свободи, кого ми слухаємо, коли приймаємо наші великі і малі щоденні рішення: чи слухаємося посланців Божих — Архистратига Михаїла та його небесних соратників — Ангелів світла, правди і добра, чи навпаки — піддаємося спокусам посланців темряви — хитрих і лукавих духів, які намагаються приспати нашу чуйність, задобрити нас пустопорожніми обіцянками та низькопробними видовищами, щоб відтак знову принизити нас, обікрасти і упокорити. Пам’ятаймо: кожне з наших рішень може бути, і як правило, дійсно є доленосним. У кожному нашому рішенні ми несемо нашу долю і долю мільйонів. Так, ми маємо свободу приймати рішення. І в цьому криється наша велика гідність. Проте, як слушно зауважив хтось, ми не маємо свободи вибирати наслідки наших рішень. То ж будьмо відповідальні!

І нехай у цьому нам допомагають заступництво Архистратига Михаїла, наших Ангелів-Хоронителів і приклад наших братів і сестер — захисників, які стоять на вічній небесній варті і тих, які сьогодні на Сході України захищають нашу землю, нашу гідність і свободу. Амінь.

† Богдан Дзюрах,
Секретар Синоду Єпископів УГКЦ