«Зранене серце — чи здатне воно полюбити»: поради від владики Володимира Груци
Владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, ділиться своїми думками щодо зранень серця та Божої допомоги під час його зцілення.
Якщо у вас є живі і правдиві стосунки з Богом — то образи і зранення не торкатимуть серце так сильно. Вони будуть, але швидко проходитимуть.
Коли ж серце перебуває у грісі — стає вразливішим до життєвих випробувань.
Час лікує
Лише якщо його прожити з Богом. Якщо з образою — руйнує.
Лікувати не діагностуючи — можна ще більше зранити
Лікар завжди спершу ставить діагноз хворому. Так і в душевних справах: причини зранення можуть бути різні і від цього залежить їх лікування.
Коли відмовляєте комусь у прощенні — ставите себе вище за Бога
Бо ж на сповіді Він завжди прощає.
Кохання не має щасливого закінчення
Бо не має закінчення.
Любов багатогранна і має широкий діапазон
Подумайте лише, якою різною вона буває: ми любимо Бога, батьків, друзів, ближніх… навіть ворогів.
Принаймні повинні любити.
Не полюбиш себе — не полюбиш інших
Але не плутати з егоїзмом, бо егоїзм також веде до зранення.
Жертовність — мова любові
Якщо я не знаю що робити в церкві, то чи церква є мій дім?
Так, для цього є катехизи і духовні науки. Але… Чи ви комфортно почуваєтесь у церкві? Без розуміння того, що ви у домі свого Батька, у своєму домі, не може бути розуміння прощення.
Треба вміти розрізняти власну гріховність і дитячі зранення, не оправдовуючи перше через друге
Випадки бувають різні, але потрібно пильнувати спокусу уникання відповідальності за свої гріхи через минулі терпіння. Так, вони були у вашому житті, але зараз маєте можливість все змінити, зрозуміти і виправитись.
Бог не допускає більше випробувань, аніж ми можемо знести
На усі терпіння дивіться з точки зору вогню: вогонь може обпекти чи навіть спалити все. Але вогонь також кує залізо. Тому усі випробування даються нам для зростання у вірі.
Всі люди є добрі, лише деяким треба трішки допомогти стати кращими
Як побороти розчарування, чи велику образу на когось?
Просто спитайте себе: «А що далі?»
Живучи в цьому стані, ви ніби закриваєте себе, ізолюєте від інших і духовно занепадаєте. Лише прощення дасть вам можливість рухатись вперед.
Добрі друзі чують те, про що мовчать
Якщо вам важко молитись — просто прийдіть до церкви і помовчіть. Побудьте у присутності Бога — це також молитва.
Ми потребуємо кілька років, щоб вивчити мову, а ціле життя, щоб навчитись мовчати.
За матеріалами «Дивенсвіту»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ