СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Жодна людина не може спасти своєї душі без допомоги Божої!» — митрополит Ігор Возьняк
Цей хлопець бачив вічне життя по-своєму, тобто бажав його осягнути без жодної жертви, щоб його не торкалися зусилля волі та фізичні навантаження, щоби багатство земне перетягнути у вічність й у такому стані йому було би вигідно та практично! Часто багатство ближче людині, ніж Бог! Багатство — присутнє в руках чи гроші у банку, а Господь — «далеко», так думають певні заможні особи! А висновок Ісуса вголос був таким: «… тяжко багатому ввійти у Царство Небесне». Із такими словами звернувся до вірних під час проповіді архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк, коментуючи зустріч багатого юнака із Ісусом Христом.
Дуже цікавий запит поставив якийсь юнак Ісусові, як чуємо з євангельського уривку, бо розумів, що має щось доброго робити, щоб здобути життя вічне. Те, що він робив досі, уважав чимсь малим чи взагалі не вважав добром? Розуміється, він думав про щасливе вічне життя з Господом, а не хотів бути відділеним від Бога! Цей молодець глибоко задумувався над вічним життям і визначив для себе, що, коли буде чинити зло, жодне вічне і щасливе життя не прийдеться йому посісти! Погане життя, далеке життя від Бога не приведе ані його, ні жодну іншу особу до Господа, до вічного життя у небі!
Людина не у силі добре поступати без Господнього Провидіння!
Молодчик признав Ісуса за Учителя, який вкаже йому дорогу, шлях праведного та правильного життя. Ісуса він не назвав добрим, лиш запитав, що доброго він повинен чинити, щоб стати наслідником благодатного життя у вічності. А Ісус скерував стрілки його думання на те, що добрим є Бог, тобто без Бога, без Його допомоги неможливо чинити добро. Людина не у силі добре поступати без Господнього Провидіння! Чому? Бо кожна людина — грішна, народжується у первородному гріхові, згодом чинить беззаконня, а до спасіння потрібна Божа ласка, Божий дар, благословення Господнє! Син Божий, про кого як Бога не знав юнак, переконував його своєю відповіддю, що поза Господом він від себе не зможе жодного добра вчинити! Бо сам Ісус Христос виразився такими словами: «… Хто перебуває в мені і я в ньому, той приносить рясний плід, бо без мене не можете робити нічого» (Ів 15,5).
Ця молода людина покладала надію на свої зусилля та вміння, бо на пораду Ісуса хлопець засвідчив, що виконання заповідей він практикує змалку. Юнак чекав від Спасителя такої поради, яка би була йому до вподоби, щоб заповнити відчутний йому брак у житті. Хоч змалку й виконував заповіді, але їх було недостатньо для досконалого стану життя! І цей юнак в Ісусі не пізнав Бога! Визнав Його як Учителя, прийняв і почув слова про виконання заповідей — те йому сподобалося, бо уважав, що добре виконує ці приписи від дитинства, хоч щось його турбувало в духовному житті. Наблизився до найкращого Учителя, до Бога, але Господня порада не задовольнила його душі. Мав намір стати іншим, кращим, змінитися духовно, лише такої зміни, щоб позбутися майна, на що вказав Ісус, юнак не очікував. Майно було йому ближче до серця, ніж порада Бога, більше, чим досконалість.
Багатство як перешкода
Багатство захопило його душу, він потонув у ньому, бо з ним йде в ногу авторитет, знатність, перебування в колах забезпечених людей, вищий стан над іншими людьми, важність слова тощо. Святий Іван-євангелист написав таке про вчення Ісуса: «… багато можновладців повірило в нього, але через фарисеїв не признавались… полюбили бо людську славу більше, ніж Божу славу» (Ів. 12, 42–43). Хлопець не захотів закрити браку в душі, вище ставив матеріальні речі від духовних! Зустрів Учителя-Мудрість, самого Бога, а на ділі свої погляди вище оцінював та поставив понад Господню волю! Ісус вказав йому причину низького рівня духовного життя та чого слід позбутися: продати усе, роздати бідним — це буде йому скарбом тоді, коли піде за Ісусом.
Господь пропонував йому покликання, можливо, став би одним із апостолів чи учнем Христа? Виходить, молодик не шукав Бога, лише зважав на свої інтереси, шукав себе в Божому оточенні! І якого результату досягнув юнак, почувши пораду Спасителя? — «… із сумом відійшов, бо мав великі маєтки» (Мт. 19, 22).
Цей хлопець бачив вічне життя по-своєму, тобто бажав його осягнути без жодної жертви, щоб його не торкалися зусилля волі та фізичні навантаження, щоби багатство земне перетягнути у вічність й у такому стані йому було би вигідно та практично! Часто багатство ближче людині, ніж Бог! Багатство — присутнє в руках чи гроші у банку, а Господь — «далеко», так думають певні заможні особи! А висновок Ісуса вголос був таким: «… тяжко багатому ввійти у Царство Небесне».
Божа благодать рятує людей від вічної загибелі
Учні дивувалися такому обґрунтуванню, але це — вислів Бога, і не можна не погодитися з таким твердженням! Друзі Ісуса уважали багатство за велике щастя — і це буває правдою, але не завжди. Патріарх Авраам був багатим, цар Давид — багатий чоловік, але це не завадило їм здобути Небесне Царство. Часто багатство здобувають незаконним способом, буває, що й кровопролиттям, обманом, грішними хитрощами, тощо. Потім більшість із людей прив’язуються до нього дужче, ніж до служіння Богові та ближньому. Служать багатству, яке стає певній когорті людей «богом» Апостолам відповідь Ісуса про трудність багатому увійти в Царство Небесне стала лякливою, хоч Він заспокоїв їх, кажучи про спасіння: «… Для людей це неможливе, а для Бога все можливе».
Жодна людина не може спасти своєї душі без допомоги Божої! Бо гріх дуже опановує людей, лиш Божа благодать рятує людей від вічної загибелі. Тому будьмо вдячні Господеві за Його духовний дар, який служить людям підставою спасіння душі.
Просити Господньої допомоги
Просімо постійно Господньої допомоги у ділі нашого спасіння! Юнак розраховував на себе, що він своєю практикою осягне вічне щасливе життя, а Ісус вказав, що добрим є лише Бог, який спасає людей від вічної кари! А Спаситель виразно вказав, куди спрямовувати свій духовний зір та на кого покласти надію у справі спасіння: «… Для людей це неможливе, а для Бога все можливе».
Хай зростає наше довір’я до Господа Бога! Послухаймо мудрої поради святого апостола Павла, який написав коринтянам: «… бо я трудився більше за всіх їх; утім не я, але Божа ласка, що зі мною» (1 Кор. 15, 1–11).
Пресвята Богородице, навчай нас покладати усю нашу надію в житті на Господа Бога! Виблагай, о Маріє, закінчення війни в Україні!
архиєпископ і митрополит Львівський
XII неділя після Зіслання Святого Духа,
с. Рокитне (Яворівський район, Львівська область)
