СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЗавершилася 14 (56) cесія Постійного Синоду Української Греко-Католицької Церкви
2–3 грудня 2020 року відбулася чергова сесія Постійного Синоду УГКЦ. Цього разу, у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з пандемією Covid-19, синодальні засідання проходили в онлайн-форматі.
В засіданнях, які відбувалися під проводом Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, взяли участь усі члени Постійного Синоду, а саме — високопреосвященний владика Євген Попович, митрополит Перемисько-Варшавський, високопреосвященний владика Борис Ґудзяк, митрополит Філадельфійський, преосвященний владика Богдан Данило, єпарх Пармський, та преосвященний владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. У засіданнях брав участь також преосвященний владика Богдан Дзюрах, Секретар Синоду Єпископів УГКЦ. Технічний супровід синодальних нарад забезпечував всеч. о. Андрій Хім’як, заступник Секретаря Синоду Єпископів УГКЦ.
Підсумки синодального діяння у 2020 році
Значну частину синодальних нарад першого дня 14 (65) Сесії члени Постійного Синоду присвятили підсумкам та аналізові синодального діяння у поточному 2020 році. Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав зазначив, що в умовах карантинних обмежень, пов’язаних з пандемією коронавірусу Covid-19, провід Церкви шукав оптимальних способів продовження синодального діяння, поєднуючи звичайні синодальні наради Постійного Синоду та Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства з регіональними zoom-конференціями владик і зі спільною Сесією усього Синоду Єпископів, проведеною у форматі онлайн наприкінці вересня 2020 року. Такий гнучкий та багатогранний підхід надав широкі можливості для підтримання живої комунікації між владиками, а через них — між різними частинами Церкви в Україні та на поселеннях.
На переконання учасників Постійного Синоду, особливо корисними виявилися регіональні онлайн-конференції з владиками, під час яких члени Синоду Єпископів мали нагоду ознайомитися з рядом душпастирських, літургійних та канонічних питань, ґрунтовно обговорити їх та довершити їхній розгляд прийняттям важливих синодальних рішень і документів під час онлайн-сесії Синоду Єпископів УГКЦ.
Вагомим історичним доробком цьогорічного Синоду Єпископів стало благословення на публікацію Катехизму УГКЦ для молоді «Ми йдемо з Христом», над яким працювали впродовж останніх кількох років численні експерти з ділянки катехитичного служіння і богословських наук. На даний час тривають останні приготування для публікації Катехизму та його офіційного проголошення і презентації. Водночас здійснюється переклад тексту Катехизму англійською мовою. Члени Постійного Синоду висловили побажання, щоб Патріарша катехитична комісія у співпраці з місцевими єпископами вивчала можливість перекладу також іншими іноземними мовами, зокрема в місцях чисельного проживання вірних УГКЦ за кордонами України.
Досвід цьогорічного синодального діяння УГКЦ викликав живе зацікавлення та високу оцінку в Римській Апостольській столиці та може послужити прикладом для інших помісних Церков свого права, як творчо і ефективно організовувати синодальне діяння в умовах карантинних обмежень.
Подальше втілення в життя постулатів Посинодального послання на тему убогості
Окрему увагу члени Постійного Синоду приділили справі популяризації та втілення в життя важливих постулатів цьогорічного Посинодального послання на тему убогості. Владики ствердили, що відразу після проголошення Послання, у назві якого є цитата з творів праведного Митрополита Андрея «Залишиться вам одне — те, що ви дали вбогому!», в різних частинах УГКЦ в Україні і на поселеннях почали поширюватися ініціативи у межах проголошеної акції «Нагодуй убогого». Єпископи УГКЦ наголошують, що милосердя не повинно обмежуватися до певних днів, як от Всесвітній день убогого, до відзначення якого наша Церква долучилася 15 листопада 2020 року, чи періодів церковного року. Милосердя — це вияв діяльної любові і живої віри, якими християни повинні відзначатися постійно. Тому й акція «Нагодуй убогого» має безстроковий характер та вимагатиме цілеспрямованих і скоординованих дій різних осіб та інституцій.
Окрім цього, Послання піднімає ряд інших важливих викликів і питань, які потребуватимуть ретельного супроводу та витривалих зусиль задля їх втілення в життя. Серед таких тем владики назвали питання соціально спрямованого бізнесу, відповідальності держави та працедавців за запевнення робочих місць і гідної винагороди працівникам, захисту малозабезпечених соціальних груп, зусилля задля подолання голоду у світі як вираз нашої живої пам’яті про жахіття Голодомору тощо. Щоб запевнити кращу координацію милосердного служіння вбогим, знедоленим і потребуючим, члени Постійного Синоду доручили Душпастирській раді Патріаршої курії запланувати відповідні практичні кроки та представити їх на наступній сесії Постійного Синоду.
Звіти структур патріаршого рівня
На цій сесії Постійного Синоду про свою діяльність за минулий рік звітували Богословський Відділ та Відділ зовнішніх церковних відносин УГКЦ. Голова Богословського відділу преосвященний владика Ярослав Приріз представив численні напрацювання, які здійснив відділ за минулий підзвітний період, зокрема — богословський аналіз тексту Катехизму УГКЦ для молоді, Інструкцію про впорядкування книговидання в УГКЦ, Інструкцію про церковне мистецтво, аналіз оновленої Екуменічної концепції УГКЦ та інших документів та явищ, здійснюваний на доручення Глави та Синоду Єпископів УГКЦ. Відтак відбулася жива дискусія над різними тематичними блоками, які представив Голова Богословського відділу, за підсумками якої було дано високу оцінку діяльності Відділу та висловлено ряд нових завдань та доручень на найближчу перспективу.
Зі свого боку, високопреосвященний митрополит Борис Ґудзяк, Голова Відділу зовнішніх церковних стосунків УГКЦ, представив дотеперішні напрацювання Відділу та поділився своїми думками щодо особливостей його подальшої діяльності задля розвитку відносин УГКЦ як з іншими Церквами свого права, так і з державними та громадськими інституціями у світі. Отець і Глава УГКЦ та інші члени Постійного Синоду подякували митрополитові Борисові за велику працю, яку здійснює він особисто та працівники Відділу, наголосивши на важливості цієї праці та необхідності подальшого розширення діяльності Відділу.
Канонічна тематика 14 (65) сесії Постійного Синоду
Серед канонічних питань Синодальні Отці розглянули джерельну базу Кодексу канонів УГКЦ, над яким працює робоча група під проводом високопреосвященного митрополита Євгена Поповича, Інструкцію про перебування священнослужителів поза межами своєї Єпархії, а також осучаснення Статуту Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.
Присутні відзначили важливість опрацювання власного канонічного права, беручи до уваги питоменну тисячолітню традицію Київської Церкви, як рівно ж — сучасне загальне та партикулярне церковне законодавство. «Ми мусимо відчувати наше коріння, зважати на звичаї і правила, якими жила наша Церква впродовж тисячоліття, щоб наш Кодекс віддзеркалював цю нашу тисячолітню канонічну і богословсько-літургійну традицію. Але з іншого боку, ми не можемо бути замкненими у минулому. Тож нам слід у нашому законодавстві і в нашому діянні зберегти спадкоємність і тяглість, а водночас — відповісти на нові завдання і виклики», — зазначив у своєму слові до Синодальних Отців Предстоятель УГКЦ Блаженніший Святослав.
Планування синодального і соборового діяння на 2021 рік
На завершення нарад 14 (65) сесії Постійного Синоду його учасники застановилися над плануванням синодального діяння на прийдешній 2021 рік. Усі згодилися з думкою, що багато що буде залежати від стану подолання пандемії в Україні та у світі і від можливостей подорожування, які нададуть уряди країн та авіакомпанії. В кожному разі, позитивний досвід цьогорічного синодального діяння стане солідною базою, на якій можна буде планувати подальші кроки, щоб поглиблювати спілкування і сопричастя між владиками та різними єпархіями, інституціями та установами УГКЦ в Україні та у світі.
Про стан підготовки VII-ї Сесії Патріяршого собору на тему «Міграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ» доповідав Секретар цієї Сесії всесв. о. д-р. Роман Шафран. Він ознайомив присутніх зі змінами до Регламенту Собору, а також з корективами в тематиці доповідей, пов’язаними з коронавірусною пандемією, яка за минулий рік зробила і надалі має значний вплив на душпастирство нашої Церкви та на життя усього людства. Владики висловили побажання, щоб, за умови неможливості проведення у 2021 році запланованої Сесії Патріаршого собору, Секретаріат розглянув можливість проведення загальноцерковного форуму в онлайн-форматі як підготовки до проведення Собору тоді, коли минуть карантинні обмеження.
На завершення 14 (65) сесії Постійного Синоду Отець і Глава УГКЦ висловив усім його учасникам побажання мирного і радісного переживання прийдешніх Різдвяних свят в надії, що Божа благодать і Божа любов допоможуть усім вийти з теперішніх випробувань укріпленими та відновленими у вірі.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦПерсони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
Владика Йосафат МощичЄпарх Чернівецький, Голова Ради з питань Євангелізації при Главі УГКЦ, Член Постійного Синоду УГКЦ
