СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Зараз Бог там, де найбільше горя та сліз», — владика Теодор Мартинюк на подячних чуваннях у Старуні
У четвер, 29 грудня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні відбулися особливі подячні чування на завершення року. Очолював моління владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії УГКЦ.
Перебуваючи в часі Різдвяного посту та в останніх днях року, віряни з різних куточків Прикарпаття скористались з нагоди молитовно подякувати Богу за прожитий час та попросити благодаті для наступного 2023 року. Про це розповідає Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Владика Теодор Мартинюк: Лікувати серце на молитві
Традиційно нічні моління розпочалися молитвою Вечірні, яку очолив ректор Івано-Франківської духовної семінарії свщмч. Йосафата прот. Тарас Путько. Опісля паломники помолилися молебень до блаженного Симеона Лукача. Після чого з повчальним словом до вірних звернувся проповідник — владика Теодор.
«Важливо у молитві трохи довше застановлятися над Божим Словом, приглядатися до своєї душі. І сьогодні, щоб не боліло серце, якраз на молитві потрібно роздумувати над складними питаннями, що мучать нас. Бог ніколи не бажає зла, чи не бажає, щоб хтось страждав. Тут є багато старших осіб, і не так давно ми пережили страшне випробування — переслідування нашої Церкви. І в цей час на цьому святому місці жив блаженний священномученик Симеон Лукач. Це було випробування віри. Бо той самий Бог, який колись приніс переслідування у нашу Церкву, у 2022 році приходить Той самий, щоб зміцнити нашу віру. Сьогодні у полоні перебувають наші священники і ми навіть не знаємо, що з ними. Ця страшна війна подає нам шанс усвідомити, що означає любити рідну землю. Бог подарував нам цей клаптик землі, який називається Україна. Це Божа воля, яку ніхто і ніщо у цілому всесвіті не може змінити. Наша земля, по якій ми ходимо — це дар від Бога. Маємо шанувати і обороняти її. Перед нами стоїть завдання — перейти це випробування з Богом. Не маємо права допустити, щоб наше серце заполонила ненависть, злість чи фальш. Стараймось наповнювати його добром, Божою надією та любов’ю», — закликав єпископ.
Молитви на оздоровлення та похід зі свічками
Відтак відбулися молитви на оздоровлення та благословення мощами блаженного Симеона. І перш ніж вирушити Хресною Дорогою Спасителя, вірні взяли участь у відкритті Різдвяної шопки, в якій 11 великих фігур інсценізують події Христового народження.
Тож, вірні зі свічками в руках вирушили шляхом Ісуса Христа, перебуваючи у спільній молитві та роздумах. Наприкінці року молитва Хресної Дороги особливо зворушує, оскільки роздуми над жертвою нашого Спасителя спонукають зробити іспит сумління за весь прожитий рік. Хоч цей рік був дуже непростим для усіх українців, але ми завжди можемо знайти причини великої вдячності нашому Господеві.
Владика Теодор Мартинюк: Бог ніколи не покидає людину
Кульмінаційним моментом чувань стала Божественна Літургія, яку очолив владика Теодор. У своїй проповіді Владика Теодор звернувся зі словами духовної підтримки:
«У часі війни, коли наш народ переживає це лихоліття, багато хто з нас говорить про втому. Довкола так багато болю і страждань, що годі зміряти чи виразити словами. Коли наступає знеохочення, ми занепадаємо духом і не віримо, що щось зміниться. Але, Спаситель звертається зі словами: „Як це почне збуватись, випростайтесь і підніміть голови вгору, бо ваше визволення близько“. Віра в Бога — це переконання в тому, що Він посеред нас і присутній в нас самих. Зараз Він там, де найбільше горя та сліз. Бог ніколи не покидає людину. І Пресвята Богородиця супроводжує нас на цьому шляху, показуючи нам Ісуса Христа. В ці часи Бог бажає, щоб ми мали закорінені в собі дві заповіді любові — до Нього, і до ближнього. Хоч сьогодні багато напруги та сварок, але так не повинно бути між християнами. Нехай Божа благодать огортає кожного з нас Божим теплом, розрадою та силою, щоб ми могли бути тією надією одні для одних».
Завершилися моління уділенням повного відпусту усім, хто виконав необхідні для цього умови. Адже, усі вірні протягом вечора мали можливість приступити до Таїнства покаяння або ж мати духовну розмову із запрошеними душпастирями.
З нагоди завершення останніх у цьому році чувань усіх присутніх ласкаво запросили на солодке частування.
