СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Володимир Груца під час священничих свячень: «Коли прагнемо Бога — то дорога поведе до людини»
У неділю перед Різдвом Христовим, 22 грудня 2024 року, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, звершив Архиєрейську Божественну Літургію у храмі Зіслання Святого Духа, що на Сихові у Львові. Під час Літургії єпископ уділив Таїнство Священства диякону Олексію Ядчишину.
Звертаючись до вірних під час проповіді після читання Євангелія, владика закцентував на тому, що у події довкола Різдва Христового є багато драматизму, — повідомляє пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Бог обирає людину
Читання довгого родоводу у Євангелії від Матея може здатися нам непотрібним, безсенсовним. Однак, як розповів єпископ, у деяких культурах Сходу є звичай, що в домах зберігалися чи зберігаються книги, де вписані цілі покоління родини. Це допомагає усвідомити людям, що вони мають історію, яка більша від них. «Перераховані Матеєм особи не були ідеальними, а навпаки немічними та грішними. Люди дуже скоро можуть осудити, а Бог діє інакше. Бог вибирає людину, щоб через неї прийти на світ. І цією особою, через яку нам Бог дарує спасіння, є Пресвята Богородиця», — відзначив архиєрей.
Людські сумніви і вагання Йосифа
Роздумуючи над умовами народження Спасителя, владика Володимир пропонує приглянутися до постаті Йосифа, якого у цей час супроводжують сумніви і виклики: «Він перебуває в кризі, хоче покинути Марію, бо не має причетності до дитини. Йосиф як тесля, як будівельник мав точне, математичне думання. Ця вся ситуація не входила в його рамки, що Марія вагітна після заручин. Йосиф боїться її ославити, переконаний в її праведності. Праведна людина нікого не засуджує, а Йосиф був праведний, тому віддає все Божому проводові. Де людина не бачить виходу, там Бог дивиться інакше. Сон Йосифа відкриває дорогу в майбутнє. Коли Йосиф боявся прийняти Марію, тоді ангел каже: Не бійся!»
Виклики перед новонародженим
Серед головних викликів, які чекали на Йосифа, проповідник виділив два головних: відсутність належного місця для народження Марією дитини та переслідування новонародженого Ісуса царем Іродом.
«Коли прийшов час народжувати, ніхто їх не приймає до свого дому, тож Ісус народжується в стаєнці. Так, ми оспівуємо ясла і стаєнку в наших колядках, прославляємо у вертепах, прикрашаємо у формі шопки. Але будьмо відверті, ніхто з людей не хоче жити в стайні, бо там панує специфічна атмосфера», — додав він.
Наступним викликом стає позиція Ірода, а саме люте вбивство малих дітей. Свята Родина змушена втікати до Єгипту, щоб врятуватися.
Підсумовуючи умови народження та усього життя нашого Спасителя, владика Володимир Груца наголосив, що своїм життям Ісус Христос показав, що «Бог цікавиться землею та нашим життям. Йому залежить на спасінні людських душ».
Наш Бог є Емануїлом — Той, хто з нами
Звертаючись до диякона Олексія перед його священичими свяченнями, єпископ зазначив: «Бог посилає на землю нашого співбрата Олексія, який сьогодні як священик народжується серед нас. Перед тобою, Олексіє, можуть бути різні виклики чи очікування. Але пам’ятай: священик — це не супергерой, а передусім душпастир».
Повертаючись до теми євангельської сторінки дня, владика зауважив, що «у Різдві, все таки, є радість, переплетена з великим оптимізмом, бо Бог стає людиною. Найважливіше, що це вже ніхто ніколи не зможе змінити. Коли шукаємо людину — знайдемо Бога. А коли прагнемо Бога — то дорога поведе до людини. Наш Бог є Емануїлом — Той, хто з нами. Нехай Він буде завжди і скрізь моїм Богом!»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
