Владика Венедикт Алексійчук: Свідчити Христа своїм життям у будь-яких обставинах

13 серпня 2024

«Хто такий християнин? Це той, який повірив у проповідь Христа; той, який повірив у воскресення Христове; той, який своєю вірою ділиться з іншими». На цьому наголошує владика Венедикт Алексійчук, єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая Чудотворця, в одному із чергових духовних роздумів на власній фейсбук-сторінці. Але як у теперішньому часі свідчити Христа у тих обставинах, у яких перебуваємо?

Владика Венедикт Алексійчук: Свідчити Христа своїм життям у будь-яких обставинах

Божа любов — початок свідчення

«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мт. 7, 7). У цих словах Господь не ставить нам жодних умов, щоб ми змогли щось отримати від Нього. Просто наголошує, щоб ми не втомлювалися просити, очікувати, а найбільше — вірити.

Часто у своїх стосунках з іншими ми очікуємо від них доброї поведінки — тоді й самі добре поводимося з ними; хтось нам допомагає — і ми допомагаємо. Іноді ми цього не усвідомлюємо, але найчастіше так є. Господь цілком інакше ставиться до кожного з нас, без винятку. Він показує, що завжди залишається вірним нам, незалежно від того, чи вірні ми Йому. Скільки разів ми б не зранили Господа своїми гріхами, не відійшли б від Нього через свої падіння, Він ніколи не покине нас, не відступить від нас.

Бог завжди вірний нам, і тому, коли приходимо до Господа, Він завжди приймає нас і прощає нам. Це невимовна й непроста для нашого розуміння Божа любов. Як каже апостол: «Він полюбив нас перший, коли ми ще були грішниками». Господь засвідчує нам цю свою любов, коли говорить: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам».

***

Християнин — це свідок Христа

Хто такий християнин? Це той, який повірив у проповідь Христа; той, який повірив у воскресення Христове; той, який своєю вірою ділиться з іншими. Не досить десь і щось почути про Бога.

Ми багато чули усяких теорій. Але чи ми віруємо в Ісуса Христа і приймаємо ту Добру новину, яку Він приніс? Ми багато знаємо, що інші говорять про це, але чи ми віруємо в це? Наше життя завжди показує, наскільки наша віра міцна, наскільки ми її реалізовуємо, наскільки наша віра завжди виявляється у наших вчинках. Саме власною вірою та власним життям ми стаємо свідками Ісуса Христа для всього світу і для кожної людини, яку стрічаємо.

***

Сегна ді Буонавентура, Христове благословення (деталь), бл. 1311 року

Плекати внутрішнє

Найважливіше для нас — це те, ким ми є внутрі. Бо ззовні ми можемо вивчити правила етикету, культуру поведінки, можемо навчитись, як поводитися у тих чи інших обставинах. А коли складуться непередбачувані ситуації, трудні для нас, все це зовнішнє дуже швидко розлетиться, і ми будемо керовані не тим, чого навчились, а тим, що маємо внутрі.

У народі кажуть, що шила в мішку не втаїш. Якщо ми сповнені любови, милосердя, то в трудних життєвих обставинах виявляються відповідні вчинки любови й милосердя. І так само, якщо ми внутрі хитрі, несправедливі, злі, то це також у трудних життєвих обставинах виявляється.

Маємо дбати про зовнішню нашу поведінку стосовно інших, але ще більше маємо дбати про наш внутрішній стан, наближатися до тих почувань і думок, що були у Христі Ісусі.

***

Свідчити у будь-яких обставинах

У своєму житті ми свідчимо або не свідчимо про Бога. Хоч дуже часто живемо в ілюзії, що можемо дотримуватися нейтрального стану, але це не є так. Загалом завжди робимо крок або в бік Бога, або від Бога.

Часто тішимо себе думками, що ті чи інші обставини наблизять нас до Господа, або нарікаємо, що деякі ситуації віддаляють нас від Нього. Насправді будь-які обставини можуть як наблизити нас до Бога, так і віддалити від Нього. Це цілковито залежить від постави кожного з нас. Обставини самі по собі не роблять нас ні святими, ні грішними.

Святі — це ті люди, які зуміли всі обставини свого життя використати так, щоб жити досконало, свято. Вони не мали кращих чи гірших умов від нас. Вони мали такі ситуації, які дав їм Бог. По-людськи, можливо, інколи вони були легшими від наших, але здебільшого набагато важчими. Усе це посилав їм Господь, щоб саме в цих обставинах вони прийшли до святості.

Так само послав нам і наше життя. Господь посилає нам кожну людину, кожну подію, дає нам працю, родину, щоб саме в конкретних обставинах свого життя ми визнавали й свідчили свою віру в Нього.

***

Святий Максиміліан Кольбе

Святі як свідки віри

Усі ми віруємо в Бога, але у слово «вірую» кожен вкладає своє поняття, розуміння. Кожен із нас по-різному зростає у цій «своїй» вірі. Тому важливо, щоб ми мали когось, хто є прикладом віри для нас. Церква окреслює цих осіб як святих, тобто тих, які своїм життям, не зважаючи на зовнішні обставини, попри типи характеру, які вони мали, були витривалі у вірі, слідували, вірували і йшли за Господом й уподібнились до Нього у святості.

Так само і ми, вдивляючись у подвиги святих, будьмо витривалі в цій дорозі за Господом. І тоді отримаємо свою нагоду, як і усі ті свідки, які вдивлялися пильно в Ісуса Христа.

† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії Святого Миколая