Владика Степан Сус: «Неможливо виставити Бога за двері нашого життя»

29 вересня 2021

27 вересня 2021 року, у празник Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, куріальний єпископ Києво-Галицького Верховного Архиєпископства преосвященний владика Степан Сус очолив Божественну Літургію у Гарнізонному храмі свв. апостолів Петра і Павла. Співслужили владиці настоятель храму о. Тарас Михальчук спільно із отцями-капеланами.

Владика Степан Сус: «Неможливо виставити Бога за двері нашого життя»

У слові проповіді єпископ Степан закцентував на тому, що у всі століття були люди, які намагалися боротися із християнством, Хрестом Господнім, але зміннються епохи, а віра у серцях людей залишається. Бо саме хрест є свідченням надії і опори у нашому крихкому світі.

«Сьогодні ми з Вами святкуємо і переживаємо важливе і цікаве свято нашого церковного календаря, яке пов’язане з історією віднайдення, піднесення, воздвиження Чесного Животворящого Хреста Господнього. У церковному календарі зустрічаємо двічі на рік святкування чи почитання Хреста Господнього. Під час Великого посту, навесні, коли ми готуємося до свята Христового Воскресіння, а також у другій частині року, коли святкуємо свято Воздвиження Чесного Хреста», — відмітив на початку свого слова владика Степан Сус.

Сила Хреста Господнього

Відтак єпископ зазначив, що несення власних хрестів та їхній дотик до Животворящого Хреста Господнього дарує нам силу та відвагу. «Церква нам на нашому життєвому шляху — шляху нашого духовного росту, намагань і бажань бути святими, добрими і праведними, ставить перед нашим обличчям Хрест Господній. Як щось дуже особливе, дуже особисте. Часто, споглядаючи на Хрест Господній, „прикладаємо“ до нього наші хрести: наші терпіння, те, що нам нелегко сприйняти і пережити. Отці Церкви кажуть, що якщо ми ці особисті хрести несемо, споглядаючи на Хрест Господній, ми починаємо інакше переживати життєві випробування. Нові виклики загартовують нас», — мовив архиєрей.

«Хрест Господній є для всіх нас знаком спасіння, символом Божої ласки і благодаті. Хрест є освячений смертю нашого Спасителя і Його Воскресінням. І коли ми споглядаємо на Хрест Господній, то ще раз і ще раз пригадуємо, що маємо невичерпне джерело сили. Для християнина це надійна опора і благословення, яке Господь дає у нашому житті», — підкреслив проповідник.

Насмішки з Хреста та християн

Наприкінці владика Степан Сус промовив про насмішки, які сьогодні можемо спостерігати як з хреста, так і з християн. «У теперішніх обставинах є багато тих, які боряться з хрестами. Знаємо, що є такі, хто викидає хрести зі шкіл, із своїх домівок. Є ті, які насміхаються з хрестів. Ми з вами мусимо бути свідомі того, що хтось може насміхатися із нашої віри, чи через те, що ми свої терпіння і випробування називаємо хрестами. Пригадую, минулого тижня, мав зустріч у Празі з владикою Владіславом, який є єпископом для греко-католиків Чехії. Він має понад 70 років. І я запитав його як старшого єпископа про те, до чого нам слід готуватися як Церкві у найближчі 10 років. Адже зараз є багато візій Церкви 2030, 2040. І він мені дав дуже просту, на перший погляд, відповідь. Він сказав про те, що християни у найближчі 20–30 років мають готуватися до мужності. Бо ідуть часи, коли нас не будуть вивозити на Сибір, але будуть насміхатися, показувати пальцем. Я скажу, що ці жарти, насмішки над християнством у Європі та світі дуже поширені. Адже люди не бояться вже нічого, не бояться Бога. Люди думають, що вони керують світом, але Господь смиренно, напевно що, на все споглядає. І ми з вами, брати і сестри, мусимо бути свідомі того, скільки поколінь боролися з Хрестом Господнім, скільки комуністів зламали Хрест Господній об своє коліно, кажучи Богові: „Більше Ти панувати не будеш, ми Тебе перемогли“. Де вони сьогодні? Де є ті, які боролися із Христом, де є ті, яких поховали без хреста на могилі? Із плином часу, навіть на тих комуністичних могилах, їхні рідні і близькі з часом прибили хрест, бо розуміли без Бога важко жити. Можна насміхатися, можна думати, що я все контролюю, все тримаю у своїх руках, але кожен з нас в кінці приходить до того українського прислів’я, що „без Бога не до порога“», — сказав єпископ.

«Адже виставити Бога за двері свого життя неможливо. Той, хто є з Богом — той завжди живе у певності. Той, хто є з Богом є мужній, сміливий. Той, хто є з Богом розуміє цінність життя, знає мету життя і навіщо це життя переживає. Тому, нехай Господь, додає нам сили на шляхах несення власних хрестів», — сказав на завершення проповіді преосвященний владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.

За матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ