СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Степан Меньок: «Людське життя стає розмінною монетою у руках окремих політиків»
Роздумуючи над причинами та наслідками війни, яка продовжує сіяти зло та смерті на українській землі, владика Степан Меньок, екзарх Донецький, ділиться своїми думками та молиться про її завершення.
Під звуки сирени повітряної тривоги починаємо в каплиці запорізького монастиря святих Петра і Павла разом з сестрами василіянками Велику Вечірню. Оголошена комендантська година, яка триває добу, тобто від суботи вечора 26.03 аж до ранку 28.03 понеділка і ми не можемо зібратися на Недільну Святу Літургію в нашій церковці.
Раніше була небезпека епідемії коронавірусу і багато вірних зі страху не приходили на богослужіння до храму. А зараз нова небезпека: повітряні обстріли, багато вірних виїхали, але якась частина залишилася і ми молимося спільно, тримаючи другий — молитовний — фронт.
Весняне сонце починає більше пригрівати і як би не знав, що діється в Україні, то на повні груди радів би приходу весни, цьому природньому символу зародження життя.
Коли розважаєш причини початку різних воєн, то приходиш до висновку, що причиною завжди були окремі люди, які одержимі якоюсь абсурдною ідеєю запалювали маси, які не спроможні були самі тверезо мислити, і починалося масове вбивство людей на фронтах. Людське життя, як безцінний дар, який дав нам Господь, як найбільша таємниця Божої любові до кожного з нас, стає тоді розмінною монетою в руках окремих політиків.
Що б мені не казали, але мені також шкода загублених життів тих молодих юнаків, солдатів Російської Федерації, більшість яких навіть несвідомі того, що вони тут роблять.
Але як мислить вищий офіцерський склад? Невже несвідомі того, що такі жорстокі обстріли мирних міст, де гине мирне населення, діти, не мають нічого спільного з правилами ведення війни і говорить про те, що вони також втратили людське обличчя? Але за це прийдеться відповісти перед Богом як за гріх, що кличе про помсту до неба — «вмисне чоловіковбивство».
Захист Батьківщини завжди має оправдання щодо смерті захисника.
А яке оправдання має смерть загарбника? Що можна сказати на його похороні?
Вона завжди буде на совісті в тих, хто послав їх на цю війну, і тих, хто віддає накази вбивати.
25 березня в п’ятницю ввечері, Папа Франциск в церкві Святого Петра в Римі віддав в опіку Непорочному серцю Марії Росію і Україну.
Ми мали можливість завдяки «Живому телебаченню» бачити це і також чути спільну молитву — Акафіст до Пресвятої Богородиці наших владик УГКЦ на чолі з Блаженнішим Патріархом Святославом, а також нашими вірними в Зарваниці, відпустовому Марійському центрі, перед чудотворною Зарваницькою іконою Матері Божої.
Ось уривок молитви посвяти Непорочному серцю Марії, яку провів Святійший отець Папа Франциск.
«О Мати Божа і наша, урочисто ввіряємо і присвячуємо Твоєму Непорочному Серцю себе самих, Церкву і все людство, а особливо Росію та Україну. Прийми цей наш акт, який ми здійснюємо з довірою і любов’ю, вчини так, щоб закінчилася війна, наповни світ миром. Твоє „так“, що вийшло з Твого Серця, відкрило двері історії для Князя миру; ми віримо, що знову через Твоє серце знову прийде мир. Тому ми присвячуємо Тобі майбутнє всього людського роду, потреби та очікування народів, тривоги та надії світу. Веди нас стежками миру Амінь».
Приєднуємося до молитви Святійшого Отця Папи Франциска, з надією, що Богородиця вислухає молитву Папи і нашу.
Закінчимо цей маленький мій допис молитвою стихири з сьогоднішньої вечірні.
«Ти, Господи, допоміг смиренному Давиду перемогти чужинця — приблуду, то ж і Святій Церкві нашій допоможи, і країні нашій, здолай зброєю хреста ворогів наших. Покажи, Добросердний, колишні свої милості до нас, щоб направду ми зрозуміли, що ти Бог наш. Надіючись на тебе перемагаємо і сердечно благаємо твою Пречисту Матір, щоб була нам дана велика милість»
Амінь.
† Степан Меньок,
екзарх Донецький
