Владика Миколай Бичок: Невдача чи Божа педагогіка?
Владика Миколай Бичок, нововисвячений єпарх Мельбурнський, за посередництвом власної фейсбук-сторінки ділиться своїми роздумами над черговими недільними євангельськими уривками. Цього разу владика пропонує застановитися над уривком про зцілення причинного, який кидався у вогонь і воду.
Апостоли мали неабияку популярність серед людей. Вони були з Ісусом практично постійно — 24/7. Коли Христа не було поруч, то люди зверталися про допомогу до них.
Батько приводить до апостолів свого сина, якого тримає біс, і просить, щоб вони його зцілили. Не знаємо, що робили апостоли. Напевно, вони пробували допомогти, оскільки бачили як це робив Ісус. Але їхнє бажання зазнало «фіаско». Можемо лише уявити їхнє розчарування, роздратування, сором, бо «на самоті», питають Ісуса: «Чому?» Що це — невдача чи Божа педагогіка?
Ви зауважили, що Ісуса немає з ними. Вони самі власними «силами» і «здібностями», хочуть довершити «чудо». Варто зауважити, що невдача жодним чином не є кінцем, а можливістю. Божа педагогіка є оригінальною, бо вчить, що в кожну справу ми маємо запросити Ісуса. Бути християнином — це не сидіти на «лаврах слави», Ісус не обіцяв цього. Такою є правда, що ми можемо бути близько Ісуса і водночас зазнавати невдач та розчарувань. Ми можемо питати Ісуса «Чому?» Не розчаровуймось, лише будьмо певні, що Він нам дасть відповідь «на самоті».
† Миколай Бичок,
єпарх Мельбурнський