Владика Богдан Манишин: «Наша незалежність буде на фундаменті Христової віри»

28 серпня 2024

24 серпня 2024 року, в День Незалежності України, у катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Стрию відбулася Архиєрейська Божественна Літургія. Спільну молитву очолив єпарх Стрийський владика Тарас Сеньків, якому співслужили єпископ-помічник владика Богдан Манишин. Участь у святковому богослужінні взяли представники влади на чолі з міським головою Стрия п. Олегом Канівцем, а також парафіяни стрийської катедри, які прийшли помолитися за нашу Батьківщину і тих, хто її захищає.

З проповіддю до присутніх звернувся владика Богдан, який зазначив: «Коли ми один одного сьогодні вітаємо із цим святом, власне вітання належить в першу чергу тим, котрі могли за ту незалежність добровільно віддати своє життя і продовжують віддавати. І дасть Бог, нам ніколи не забракне тих, хто вміє дарувати себе для майбутніх поколінь». Про це пише пресслужба Стрийської єпархії УГКЦ.

Владика Богдан Манишин

Куди йдемо: до ламання хліба чи до хреста?

У світлі Євангелія дня про подію, коли Ісус нагодував чотири тисячі людей, єпископ сказав: «З огляду на минуле, і слухаючи сьогодні таке дуже міцне Боже слово, можемо поєднати ті події, в яких нам потрібно зростати. Зростати в чому? Ми охоче йдемо до ламання хліба, але одиниці йдуть до хреста. Бо тих, котрі споживали хліб у пустині, було багато. А тих, які стояли під хрестом були одиниці. Одиниці, на яких тримається і буде продовжувати триматися цей світ».

«Часи переслідувань, часи воєн дали нам свідомість того, що у нас можуть забрати все, нас можуть позбавити всього. Але в нас не можуть забрати нашої віри. І завдяки тим, які вірили в Україну, вірили в людей, вірили в кращі сторони українців ми можемо сьогодні вистояти. Дуже хочеться для нашої країни побажати свідомості. Того, що казали на початку двадцятого століття: „Війни виграють священники і вчителі“. Маємо вкладати в дітей, які підростають все, що ми можемо. Якщо вони захочуть скористатися нашим досвідом, можемо сказати, що ми жили недаремно. Але якщо такого не спостерігаємо, то проблема в нас самих», — наголосив єпископ.

Кожне добре терпіння — це народження нового

«Світ тримається на одиницях. І завдяки тим одиницям ми живемо… Кожне терпіння це народження чогось нового… І коли ми будемо у тій свідомості жити, що кожне добре терпіння — це народження нового, буде народжуватися країна правди і любові до того, що є найдорожчим. Ми йдемо до ламання хліба, але це ламання хліба, це Боже Слово, має підкріпити нас настільки, щоб ми могли прийняти свій хрест і за той хрест, який ми маємо сьогодні, ми маємо дякувати. Казати: „Господи, хресте, я Тебе чекав, я Тебе шукав, я тебе приймаю. Дякую Тобі, Отче, за те, що Ти мені даєш. За те, що дав Ти мені Свого Сина“», — підкреслив проповідник.

«Тоді, коли ми будемо так приймати цей світ, коли ми дозволимо, щоб через наше терпіння народжувалося щось нове, коли ми будемо мати ту свідомість, і коли наші діти будуть це сприймати і будуть вдячні нам за це. Будьмо певні, наша незалежність буде на фундаменті Христової віри. І лише тоді ми можемо ставити тверду будову, будову нашої країни, яка побудована на Божому Слові», — сказав владика Богдан, завершуючи проповідь.

Владика Тарас Сеньків: Наша вдячність зобов’язує

Владика Тарас Сеньків

На завершення богослужіння владика Тарас привітав усіх зі святом: «Дякуємо Богу за 33 роки незалежності нашої держави. Але пам’ятаймо, що третина з них це війна, а з цієї третини, три роки — це повномасштабне вторгнення. Тому дякуємо Богові за те, що ми є. Дякуємо тим, хто нас боронить. І дякуємо Богу за тих, хто віддав своє життя, щоб ми жили. Але з іншої сторони, ця вдячність зобов’язує. Тому що ми маємо з Божої волі ласку або обов’язок сьогодні дати відповідь на ті питання, які в минулому були поставлені, але на них не було дано відповіді. Тому ця наша спільна молитва є за те, аби ми мали відвагу направду дивитися правді в очі. Ми є покликані, аби в своєму житті і своїм життям приносити зміни в сучасне і майбутнє нашого народу».

«Хоч ми йдемо Хресною дорогою, але це є Хресна дорога очищення. Це є Хресна дорога, на якій вчимося бути однодумні разом, без поділів, вчимося відповідальності. Якщо не завжди можемо вилікувати всі хвороби, котрі ще ранять і мордують наше суспільство, то принаймні вже маємо відвагу їх називати поіменно і усвідомлювати, що вони несуть для нашого майбутнього смертельну небезпеку і що нерідко вони, ці хвороби сучасності, стали причиною нинішніх трагічних подій. Тому, нехай Господь нам всім дасть відвагу жити в правді і згідно правди, але так само хай дасть нам відвагу мати розуміння і відчуття особистої відповідальності за себе, за свій народ і перед історією, а передусім перед Богом».

А насамкінець, всі учасники богослужіння помолилися духовний гімн «Боже, великий, єдиний» за наших захисників та перемогу і мир в Україні.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ