СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Віра, яка відкриває очі»: роздуми владики Володимира Груци про тілесний та духовний зір
Сьогодні, 26 січня 2025 року, у 31-шу неділю після Зіслання Святого Духа, владика Володимир Груца, єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ, поділився роздумами над уривком Євангелія від Луки (18, 35–43), який описує історію зцілення сліпого біля Єрихону. Ця подія відкриває перед нами важливі духовні істини про вибір, милосердя, тілесну та духовну сліпоту і справжній дар бачити.
Вибір між Богом та ідолами
Людина завжди стоїть перед вибором: обрати Бога чи шукати заміну в ідолах і тимчасових цінностях. Ті, хто віддаляються від Бога, стають духовно сліпими. Як приклад, владика згадав життя апостола Павла, який спершу був переслідувачем християн, аж поки зустріч з воскреслим Христом біля Дамаска не відкрила йому правду про спасіння. Там Павло усвідомив, що справжнє бачення — це бачення через Божу любов і милосердя. «Саме там, біля Дамаска, Павло пізнав правду про спасіння людини Богом. Відтоді себе не вважає більше праведником, — наголосив владика Володимир. — Але великим грішником, бо переслідував Церкву» (пор. 1 Кор 15, 9). Про це розповідає пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Сліпий біля Єрихону — образ людської душі
Історія зцілення сліпого біля Єрихону — це глибока метафора людського життя. Євангельський сліпий, який сидів край дороги, став символом кожного, хто прагне зустріти Бога. Його крик до Ісуса — це приклад щирої молитви, а його зцілення — відповідь Божої любові.
«Цікаво, що сліпий „побачив“ Ісуса як милосердного, що може повернути зір, — зауважив єпископ. — Не відомо, що думали чи відчували ті, які йшли разом з Ісусом, будучи фізично зрячими. Можливо, вони залишилися сліпими, бо не розуміли, ким Ісус є насправді. Що більше, забороняли сліпому кликати Його на допомогу».
На прикладі зцілення сліпого ми також побачили важливість терпеливості та готовності розпізнати «властивий момент» для зустрічі з Богом.
Учнівство і наслідування Христа
Після зцілення сліпий пішов за Ісусом, ставши Його учнем. Владика звернув увагу на те, що справжнє наслідування Христа означає не йти попереду, а слідувати за Ним, слухати Його слово і приймати Його волю. «Євангелист Лука каже, що прозрілий сліпець пішов за Ісусом. Звернімо увагу на наступну деталь: він не іде попереду, а слідом за Ісусом, — наголосив проповідник. — Це означає, що він є учнем Ісуса, який наслідує свого Учителя. Ті, що ідуть попереду, немовби хочуть бути провідниками самому Ісусові. Але чи вони знають дорогу? Вони можуть приймати протилежні Божій волі рішення і цим нашкодити іншим».
Бог, який йде назустріч людині
Далі владика говорить про те, що Ісус у своєму Воплоченні приходить до кожного, залишаючи небесну славу, щоб промовити до людського серця: «Щоб когось побачити, то треба до нього наблизитися, його зустріти. У своєму Воплоченні Ісус йде назустріч людині, тобі і мені. Залишає чудове, зоряне небо, приходить на землю, бо на цій землі є я».
Присутність Бога в нашому житті
Нагадуючи про близькість Бога і Його постійну присутність у нашому житті, проповідник водночас ставить перед нами запитання: «Чи ми є відповідними адресатами Божої любові?» Владика наголошує, що:
- кожний день, а навіть година є великим скарбом для нас. Щоб досягнути якогось результату, потрібно багато зусиль, але й терпеливості, тиші, щоб почути істотне;
- щоб осягнути ціль, потрібно пройти шлях;
- важливо бути на добрій дорозі і йти в правильному напрямку.
Відновити Божий образ у собі і для себе
Завершуючи проповідь, владика Володимир розповів про одну незрячу дівчину, яка не нарікала на свою долю, що не бачить: «Вона раділа, що першим обличчям, яке вона побачить вже у вічності — буде обличчя Ісуса Христа. Ми, будучи зрячими, не завжди його бачимо».
Наголошуючи на важливості Святих Таїнств Покаяння та Євхаристії, які дають можливість людям відновити образ Божий у собі, архиєрей сказав: «Образ Бога у мені відновляється у сповіді. Лише Бог здатний повернути людині той зір, який вона мала ще до гріхопадіння. А Свята Євхаристія показує, що Бог є в дорозі зі мною. Не це є найважливіше, що лише світить, а те, що просвітлює і дарує тепло. Саме таких зустрічей бажаю вам і собі!»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
