Великоднє послання єпископів УГКЦ в США: Пасха починається нічим, а завершується усім!

ВЕЛИКОДНЄ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ

українських католицьких ієрархів у США

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

Пасха — це найбільший і найрадісніший празник у літургічному календарі, празник сповнений радості. Однак, цікаво відзначити, що свято Пасхи починається із смутку та порожнечі.

Євангелисти, розповідаючи історію Пасхи, починають не з радості Воскресіння, а із смутку через віднайдення порожнього гробу. Марія Магдалина та інші жінки, оплакуючи і сумуючи, рано-вранці приходять, до гробу Ісуса, щоб намастити тіло улюбленого вчителя. Однак, замість тіла Ісуса, вони виявили порожній гріб. Вони з жахом думають, що хтось незрозуміло викрав тіло! Та згодом, вони чують сповіщення ангела про Христове Воскресіння: «Нема його тут, бо воскрес, як ото сам прорік. Ходіть, гляньте на місце, де він лежав» (Мт. 28, 6). Після цього вони зустрічаються з воскреслим Христом і обіймають його: «Аж ось Ісус зустрів їх… ті підійшли й кинулися йому в ноги і вклонилися» (Мт. 28, 9). Тільки тоді, вони отримують від Ісуса своє доручення: «Не бійтеся; ідіть і сповістіть моїх братів, щоб ішли назад у Галилею: там мене побачать» (Мт. 28, 10).

Спершу настає порожнеча, потім настає сповнення. Спочатку приходить смуток, а згодом приходить радість. Спершу приходить смерть, а потім — життя. Пасха починається нічим, а завершується усім!

Роздумуючи над цим, ми можемо сказати, що у житті кожного з нас є частково відображення Пасхальної історії. Подібно до того, як Пасха починається з порожнечі, так і наше життя починається з порожнечі. Перед тим, ніж зробити перший подих, ми покликані залишити затишне материнське лоно. Згодом щодня у своєму житті, коли робимо крок вперед, ми покликані очистити себе і залишати щось позаду. Перш, ніж взяти на себе свої подружні обов’язки, ми покликані залишити свою незалежність. Перш, ніж відповісти на духовний поклик чи обрати кар’єру, ми покликані відмовитись від інших можливостей. На кожному кроці життя, для того, щоб отримати нове життя, ми покликані очистити себе та звільнити. Подібно є і в нашому духовному житті.

Порожнеча — це частина людського пережиття. Іноді це можна сприймати як біль, але також як і подарунок. Кожен з нас потребує тієї внутрішньої порожнечі: тобто такого простору, який створює місце для чогось нового, простору, який можна відкрити для Бога.

Саме тому під час Великого посту, який щойно завершився, Церква у своїй мудрості попросила нас звільнитися від гріхів, спокус та щоденних клопотів, які забруднюють наше життя. Чому? Саме для того, щоб звільнити місце для Христа, який сьогодні тріумфально воскрес із гробу і наповнив нашу духовну порожнечу запевненням, що своїм Воскресінням він дарує кожному з нас обіцянку вічного життя!

Наше молитовне побажання сьогодні усім та кожному з вас, у цей славний празник Пасхи, полягає в тому, щоб невимовна і незрівнянна радість Воскресіння Господа з гробу наповнила наші серця і душі. Нехай ця радість заповнить кожну порожнечу всередині нас, нехай знищить весь біль і страх та переможе всі сумніви і спокуси, залишаючись з нами назавжди!

Наслідуймо приклад святих жінок, які того першого пасхального ранку відвідували гріб Господній. Приймімо Воскреслого Христа, який приходить, щоб заповнити нашу порожнечу, та впевнено з вірою, словом і ділом поширюймо Добру Вістку про Воскресіння Господа Ісуса Христа у нашому світі!

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

† Павло Хомницький, ЧСВВ, (автор)
єпископ Стемфордської єпархії

† Венедикт Алексійчук,
єпископ Чиказької єпархії святого Миколая

† Богдан Данило,
єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

† Андрій Рабій,
єпископ-помічник Філадельфійський

Великдень 2020 року