«Важливо, щоб вчитель мав сильний «хребет» у питаннях моралі»: кілька думок владики Володимира Груци з діалогу з освітянами
Єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца зустрівся з учасниками літньої Унівської Школи для освітян «Лідери освітніх інновацій у НУШ та дошкіллі», що проходить 8–13 серпня у Брюховичах. У діалозі з освітянами архиєрей обговорив основні сучасні виклики освіти, а також поділився своїми думками щодо того, яке місце займає духовність в освітньому процесі. Пропонуємо вашій увазі основні думки владики Володимира.
Основною рисою мудрості є простота. Це найперший критерій. Мудрість — це велике прагнення мати відкрите вухо і серце. Я вам щиро бажаю, щоб ви ніколи не мали алергії на мудрість.
Важливо, щоб вчитель мав сильний «хребет» у питаннях моралі. У наш час у різних моральних питаннях вчитель може мати хребет. Я розумію, що є протоколи, скрипти, програми, але тут також роль відіграє постать вчителя, як він подає і розкриває певні питання.
Пригадую свою вчительку української мови та літератури, у 90-их роках, вона віталася з нами «Слава Ісусу Христу». Вона не була вчителем християнської етики. Вона теж з Радянського Союзу, але прийняла таке рішення, домовилася з нами і ми погодилися. Яка є проблема?
Навіть у наших містечках, селах ми всі ходимо до храму. У церкві помолилися, привіталися християнським привітом. З понеділка прийшли до школи і вітаємося «добрий день». Ті самі люди зустрічаються, що в неділю в церкві. Що з нами сталося за одну ніч? У школі нема протоколу, як потрібно вітатися. Це залежить від нас. Хоча вчора ми всі були разом в церкві.
Ми не завжди є автентичними перед собою і послідовними.
Важливо поборювати «синдром радянщини» і бути вільними людьми у своєму виборі та висловлюванні. На таких виборах формується наш хребет.
Звичайно, що нема нічого поганого в тому, щоб сказати «добрий день». Але тут також йдеться про певну послідовність у тому, що ми робимо.
Перед сном візьміть собі 15 хвилин для тиші.
Чому важливо перебувати у тишині? Бо тиша — це важлива форма активності. Ми можемо мати до Бога багато питань та претензій. Даймо йому шанс дати відповідь. Ми приходимо, даємо йому пакет прохань і претензій. Але як Бог має відповісти? Мусимо дати йому для цього простір і час. Зможемо почути багато добрих і правильних відповідей.
Душа є нашим фундаментом. Від нашої душі дуже багато чого залежить. Так як корінь тримає дерево, фундамент — будинок, але їх не видно. Так душа тримає нас, хоч ми її не бачимо.
Люди роками виганяли Бога зі шкіл. У час трагедій і біди у людей дуже багато питань до Бога. Але самі люди роками Бога виганяли, найперше виганяли Його зі шкіл. Аргументуючи тим, що є різні люди, з різними поглядами, і молитва чи Святе Письмо може їх образити. Тому формувалася нейтральність, навіть тепер стать є нейтральною і людині пропонують вибір. Це також була своєрідна еволюція відходу від моральних цінностей.
Дітям треба пояснювати, а не сварити.
Завжди легше вдарити, насварити, ніж пояснювати. Тільки пояснення дає ефект, а крик чи фізична сила провокує те, що дитина замикається у собі, ізолюється від батьків чи вчителів.
Майте відвагу ділитися тим, щоб ви тут почуєте.
Маю велику надію, що ви, коли повернетеся зі школи у свої колективи і середовища, будете собі проговорювати зі своїми колегами важливі речі. Кожен відчитає по-своєму почуте, але найважливіше, що ми тут є разом. І це також є частинкою нової української людини, яка є вільною, не є рабом.
Бог також нас вчить і виховує. Він має свою педагогіку. Якщо ніколи не відчуємо болю, то звідки будемо знати, що Ісус є лікарем для нас.
Важливо не мати стресу давання доброго прикладу. Вчитель себе виснажує, коли живе лише думкою про те, щоб не помилитися і все знати. Діти цінують нашу щирість, якщо ми щось не знаємо то варто в цьому щиро зізнатися і перепросити, якщо щось зробили не так. У стресі людина вигорає, вона не може ні світити, ні гріти. А нашу щирісь люди шанують.
Вільність — це не хаос. Багато зараз різного говорять про Нову українську школу. Проте важливо розуміти, що вільність — це не хаос. Дитина чи молода людина до когось тягнеться. Генетика є вроджена і набута. Суспільство людину кимось формує, впливає на її ментальність. Бажаю вам бути добрими і справжніми новими українськими педагогами.
Бог нас до чогось готує, нам важливо залишатися відкритими.
Бог не втомлює, Він формує і загартовує, до чогось нас готує, хоч ми не знаємо до чого саме остаточно. Нам залишається бути відкритими.
Записала Христина Потерейко для пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ