СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУкраїнські греко-католики у м. Білосток вшанували Супрасльську ікону Пресвятої Богородиці
У колишньому монастирі Чину святого Василія Великого у Супраслі свято ікони Супрасльської Божої Матері завжди було пов’язане з Днем літургійного спомину святого апостола і євангелиста Йоана Богослова, який цьогоріч припав 8 травня. Тож у суботу, 10 травня 2025 року, у білостоцькій греко-католицькій парафії відбулося молитовне відзначення празника на честь ікони Супрасльської Божої Матері.
Як повідомляє пресслужба Ольштинсько-Ґданської єпархії, перед Божественною Літургією в білостоцькому храмі Святого Духа владика Аркадій Трохановський з духовенством та вірними промовили молитву до Матері Божої із Супрасля.
Опісля розпочалася Божественна Літургія, яку очолив єпископ у співслужінні отців Венґожевського деканату: о. Дмитра Гарасима, ЧСВВ, о. Мирослава Підлипчака, ЧСВВ, о. Андрія Залевського, пароха у Білостоці, о. Євгена Усошина, протосинкела Апостольської адміністратури для греко-католиків у Білорусі, римо-католицького священника о. Марка із спільноти Отців Воплоченого Слова з Білостоку, а також диякона Богдана П’єтночка.
У проповіді владика Аркадій відзначив важливість молитви перед давньою іконою Пресвятої Богородиці. «Сьогодні ми приходимо сюди, як і приходили наші предки минулими століттями, щоби поклонитися іконі Матері Божої з Супрасля. Ця ікона прославилася благодаттю зцілення хворих, що молилися перед нею. Її історія є дуже довгою, адже сягає своїми початками XVI століття. Про цю історію найкраще роповідають історики», — сказав владика.
Відтак проповідник додав: «З богословської точки зору, вона знайшла своє місце у Супрасльському монастирі. Ікона, копія, якої перед нами, постійно славилася своєю благодаттю і привертала до монастиря незліченні натовпи віруючих, не тільки православних, а й римо-католиків і протестантів, які також вважали її чудотворною, хоча й не мають такого культу Богородиці. До речі, це цікавий екуменізм. Знаходимо такі історичні перекази».
За словами архиєрея, сьогодні молитва відбувається поблизу копії чудотворної ікони, тому що оригінал був вивезений росіянами і пропав. «Як же історія повторюється, і за кожним разом треба про це нагадувати», — ствердив єпископ.
Але щоби ця ікона не була самотня, — продовжив своє слово єпископ Ольштинсько-Ґданський, — ми приходимо до Богородиці як до нашої небесної Матері, яка вчить нас, якими треба бути. Вона завжди була біля свого сина, нашого Спасителя. Дуже терпелива та тиха. У кожній миті вона показує на Нього, неначе на Заповідь любові до Бога та ближнього. Це прояв великої любові — материнської любові.
«Богородиця вчить нас глибокої молитви. Сьогодні запрошує нас молитися за свій народ, за свою державу, за військо, за звільнення тих, хто перебуває у полоні, за синів та дочок, які відстоюють мир і свободу України, за українські родини, щоб ті, хто роз’єднаний, знайшов дорогу до з’днання, за зцілення ран війни, за своїх рідних. Ми молимося з переконанням, що жодна молитва, жодна праця, жодна сльоза, жодна крапля поту — не даремні, тому що з нами і серед нас молиться сама Мати Божа. І треба вірити, що так, як перед віками захищала наш народ, так і в наш час буде його захищати», — мовив на завершення своєї проповіді єпископ Аркадій Трохановський.
На завершення Літургії владика Аркадій подякував усім за присутність, за організацію свята, а парох о. Андрій запросив всіх на спільний почастунок.
Варто додати, що сьогодні греко-католицька спільнота у Білостоці — це передусім еміграція з України та воєнні біженці після 2022 року. Перед спільнотою залишається постійний невирішений досі виклик — знайти власне місце для молитви і служіння. Адже спільнота продовжує користати з гостинності римо-католицької парафії Святого Духа у Білостоці.
Довідка
Благовіщенський монастир заснований наприкінці XV століття у селищі Супрасль на Підляшші. Після Берестейської унії 1596 року, у 1609 році, монастир одним із перших на теренах Речі Посполитої прийняв унію. Відразу у ньому поселилися монахи Чину святого Василія Великого. Під проводом василіян монастир став значним осередком духовного життя, культури та освіти. Василіяни активно займалися розбудовою монастирського комплексу та розвитком видавничої діяльності. Супрасльська друкарня василіян відіграла важливу роль у виданні богослужбових та інших книг. У цей період монастир був однією з найвпливовіших василіянських обителей.
Ікона Пресвятої Богородиці була замовлена для Супрасльського монастиря в 1503 році митрополитом Йосифом Солтаном, одним із фундаторів обителі. Ікона одразу стала однією з найбільш шанованих у регіоні, і їй приписувалося багато чудес. Вона була центром паломництва як для православних, так і для католиків.
На жаль, оригінал чудотворної Супрасльської ікони був втрачений і, ймовірно, знищений під час подій Першої світової війни, коли ченців було вигнано до Росії у 1915 році. На даний час у Супрасльському монастирі знаходиться список (копія) цієї ікони, написаний наприкінці XIX століття. Цей список також користується великою шаною серед вірних і є однією з головних святинь монастиря.
Фото: парафіяльна спільнота у БілостоціПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Аркадій ТрохановськийЄпарх Ольштинсько-Ґданський, Голова Патріаршої комісії у справах родини і мирян
