СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Любов, а не зло, панує над світом»: єпископ Богдан Дзюрах провів онлайн-зустріч із молоддю екзархату в Німеччині та Скандинавії
19 травня 2026 року владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, взяв участь в онлайн-зустрічі з молоддю Апостольського екзархату з різних міст Німеччини та Скандинавії.
Боже Слово — не інформація, а перетворення
Єпископ розпочав зустріч із заклику до щоденного читання Святого Письма — не для того, щоб «охопити Біблію хронологічно», а щоб дозволити Слову Божому ввійти всередину і принести плід у житті. Архиєрей запропонував конкретний духовний метод: зранку прочитати апостола і Євангеліє, увечері повернутися до прочитаного з питанням: «Як я прожив у світлі цього слова?» Про це розповідає пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
«Боже Слово покликане приносити плід у нашому житті. Воно має нас перемінювати в Ісуса Христа, формувати на образ і подобу Божу. Це є наше покликання — стати такими, як Він», — наголосив владика Богдан.
Пізнати — означає наблизитися
В основу проповіді було покладено уривок із Євангелія від Івана (16, 2–13), у якому Христос попереджає учнів про переслідування і обіцяє Утішителя — Духа Істини. Єпископ зосередився на словах Ісуса про тих, хто переслідуватиме учнів: «Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані мене вони не спізнали».
Апостольський екзарх підкреслив принципову різницю між «знати» і «пізнати»: «Ми можемо знати про людину всі біографічні дані з Вікіпедії, але не знати її. Пізнати — означає наблизитися, увійти в її світ, відчути, як б’ється її серце». Саме тому так важливо пізнавати Христа — бо Він є «дорога, правда і життя», ключ до розуміння і Бога, і самої людини.
Звертаючись до енцикліки Івана Павла ІІ «Відкупитель людини», єпископ нагадав: «Людина не може жити без любові. Її життя є позбавленим сенсу, якщо вона не зустрічається з любов’ю».
Страждання — випробування чи шлях?
Особливу увагу владика приділив темі страждання як найбільшого випробування для віри в Божу любов — особливо в контексті того, що переживає зараз Україна. Він нагадав слова Христа: «Через те, що розбуяє беззаконня, любов багатьох охолоне» — і закликав «витримати до останку», як закликав і святий Павло.
«Єдиний якір — це надія, яка походить із віри у Христову любов. Любов, а не зло, панує над світом. Вона переводить нас крізь страждання до воскресіння», — сказав єпископ.
Владика Богдан поділився надихаючою історією руху Фоколярів, заснованого в Тренто 1943 року молодою вчителькою Кярою Любіч серед бомбардувань Другої світової війни. Їхнє гасло — «Перемінити страждання у любов» — стало центральним образом усієї зустрічі. «Це можливо лише тоді, коли ти наповнений любов’ю. Тоді ти здатний страждання перемінювати у служіння», — пояснив єпископ.
Святий Дух — вже присутній у нас
Завершуючи своє духовне слово, архиєрей звернувся до обітниці Духа Святого — Утішителя і Духа Істини, якого Христос обіцяє послати учням. Він наголосив: любов Бога — це не абстрактне поняття, а живий дар, вже вкладений у наші серця Святим Духом від хрещення.
«Не чекайте надзвичайних містичних явищ. Містика — це Бог, який живе в мені вже зараз. Говоріть, як можете, але говоріть правдиво. Ми є Його знаряддям вже зараз», — закликав єпископ.
Живі свідчення учасників
Після науки єпископа учасники зустрічі ділилися особистим досвідом. Світлана Василівна з Луганської області розповіла про заснування двох греко-католицьких парафій у прифронтових селах після 2014 року — попри переслідування з боку місцевої влади, тиск і допити. «До нас прийшли люди, бо повірили нам. Ми збиралися вдома, реєстрували парафії на домашні адреси», — поділилася вона. Залишивши рідний дім вранці 24 лютого 2022 року, вона засвідчила: «Ми живемо з вірою, з надією і з любов’ю. Ми тримаємося».
Остап із Кельна розповів про молодіжну групу спільної молитви, яку він створив натхненням від іншої учасниці зустрічі. Щодня о 9-й годині група молиться вервицю. Свідченням її дієвості стало несподіване одужання важкохворої дитини з вродженою вадою серця: на десятий день після початку молитов дівчинка почала самостійно дихати, рівень кисню піднявся з 56 % до 92 %. У свою чергу владика Богдан закликав усіх долучитися до цієї молитовної групи.
Анна Марія поділилася досвідом духовного оновлення на Літургійному практикумі: «Я відчула, як ми єдналися не лише як українці, але й у спільній молитовній боротьбі проти цієї війни. Я отримала духовну віднову, за якою прагла три роки».
Леся зі Стокгольма розповіла про заснування спільноти «Матерів у молитві» при парафії святого Климентія Шептицького і закликала молодь до ще більшої жертовності у служінні.
Погляд у майбутнє
Наприкінці зустрічі було обговорено кілька важливих ініціатив. Наступний рік в екзархаті проходитиме під знаком блаженного Петра Вергуна — священника, який залишився зі своїми парафіянами в Берліні після приходу радянських військ, був заарештований і загинув у сибірському засланні 1957 року. «Він вирішив йти за Ісусом на хрест. Це щось надзвичайне», — сказав владика Богдан, запросивши молодь поглибити знайомство з цією постаттю.
Також було обговорено участь представників від Апостольського екзархату у всецерковній грі «Пошук істини» та запропоновано організувати власний катехитичний конкурс усередині екзархату.
У червні 2026 року молодь екзархату збереться на з’їзд у Дрездені, де їх з радістю також буде очікувати владика Богдан Дзюрах.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦЛокації
Персони
Владика Богдан ДзюрахАпостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії, Член Постійного Синоду УГКЦ
