СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМіж небом і людським серцем: проповідь єпископа Василія Івасюка у день Вознесіння Господнього
У цій проповіді розкривається глибокий духовний зміст свята Вознесіння Господнього як важливої події спасіння людства. Єпископ Василій Івасюк, правлячий архиєрей Коломийської єпархії УГКЦ, наголошує на тому, що Вознесіння Ісуса Христа поєднує земне життя людини з небесною славою та відкриває шлях до Божого Царства. Через пояснення Святого Письма, думки святого Августина та приклади з життя Церкви показано, що Христос після свого Вознесіння не залишає людей, а продовжує бути поруч із ними. Особливу увагу приділено ролі апостолів, дії Святого Духа, а також значенню Вознесіння для сучасних християн, особливо в умовах війни та людських страждань.
З цієї проповіді єпископа Василія Івасюка ви дізнаєтеся:
- чому свято Вознесіння є важливим для християн?
- що, за словами святого Августина, означає присутність Христа після Вознесіння?
- які три значення свята Вознесіння ми можемо виділити?
- яке завдання отримали апостоли після приходу Святого Духа?
- чому Ісус Христос названий «духовним безпечним укриттям» для людей?
«Вознісся Ти у славі Христе Боже наш,
радість сотворивши ученикам
обітницею Святого Духа»
(Тропар свята)
Вступ. Вітаю отця пароха, священників, вірних і родини наших військовослужбовців християнським привітом «Слава Ісусу Христу!». Слава Божа — це піти за своїм покликанням шляхом вірою у вознеслого Христа.
І). Празник Вознесіння — це невід’ємно важлива складова справи спасіння людства, яка єднає земне з небесним. Сердечно всіх вас вітаю з храмовим святом. Нині сороковий день після Христового воскресіння з мертвих. Це свято пригадує рівночасно кожній людині про наближення її до особистого вознесіння.
Нині Христова Церква читає у Діяннях апостолів, що впродовж сорока днів після Воскресіння Ісус Христос зустрічався зі своїми учнями, об’являючи їм себе, як переможець над смертю. Сорок днів Ісус свідчив апостолам про своє воскресіння й утверджував їх заново у вірі, відкриваючи їм Божі плани. Апостоли мають навчати цих таїнств всі народи, христячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Христос сорокового дня возноситься на небеса і сідає праворуч Бога Отця.
Кожен християнин бажає глибше увійти в таємницю свята Вознесіння Господнього. Спрямовуємо нині наш погляд в небо, куди вознісся Господь наш Ісус Христос. Нехай і наші серця возносяться разом із Ним. Апостол Павло каже: «Коли ви з Христом воскресли, то шукайте того горішнього, де Христос перебуває, сівши по правиці Бога. Думайте про горішнє, а не про земне» (Кол. 3, 1–2).
Христос залишився з нами після свого Вознесіння і тому ми вже перебуваємо з Ним у небі, хоча те, що нам обіцяно, ще не здійснилося повністю в наших тілах.
Далі святий Августин пояснює, що Христос тепер вознесений понад небеса, але все ще терпить на землі весь біль, який мусять переносимо ми — члени Його Тіла. Він показав це, коли промовив згори: «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?». І коли сказав: «Я був голодний, і ви дали Мені їсти.». І тоді він ставить глибоке питання: «Чому ж ми, перебуваючи на землі, вже тепер не прагнемо знайти відпочинок із Ним у небі — через віру, надію і любов, які єднають нас із Ним»?
Святий Августин також нагадує: «Він не залишив неба, коли зійшов до нас; і не відійшов від нас, коли знову вознісся на небо».
І цитує слова самого Христа: «Ніхто не зійшов на небо, крім Того, Хто зійшов із неба — Сина Людського, Який є на небі». Хоч Ісус і вознісся на небо, Він насправді нас не залишив. Він завжди поруч із нами. Якщо ми по-справжньому повіримо в цю реальність, тоді зможемо знайти спокій у Христі та довірити Йому всі тривоги й страхи, які обтяжують наше серце.
ІІ). Християни третього тисячоліття продовжують вшановувати подію Вознесіння. Відповідно до тогочасних звичаїв апостоли розуміли три значення свята. Перше значення — це прослава. Людина, отримавши певну владу у тодішньому суспільстві, ставала славною і перед нею інші приклонялися, її хвалили та величали.
Прославу Сина Божого знаходимо на Архиєрейській молитві Христа. Ісус молиться до Отця так: «Отче, прийшла година! Прослав свого Сина, щоб Син Твій Тебе прославив… славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ!» (Ів.17, 1–5). Син Божий залишив свою славу в Небі по правиці Бога Отця. Він зрікся своїх привілеїв і став людиною, применшив себе самого, узяв на себе усі людські зневаги. Проте сьогодні Він возноситься і Його зустрічає з перемогою та прославляє Бог Отець. Христос повертається у славу Божу, яку мав ще перед створенням світу.
Друге значення Вознесіння — свідчення. У тодішньому суспільстві прославлену особу мали знати всі люди і її ставили на видне місце. Свято Вознесіння Христове пов’язане з очікуванням приходу Духа Святого. Апостоли отримавши Утішителя розійшлися аж до краю землі з метою навчити всі народи науки Воскреслого і прославленого Ісуса Христа. Вони свідчили своїм життям про подію розп’яття і воскресіння Христа, здійснюючи хрещення всіх бажаючих людей. Церква уділяє цю тайну до сьогодні.
Третє значення Вознесіння — це успіх. Полководці після успішних переможних битв, поверталися до свого міста з тріумфом. Нині Христос завершує діло спасіння, ламаючи ворота пекла і смерті. Успішно завершивши задум Бога Отця, Він каже апостолам: «Дана мені всяка влада на небі й на землі» (Мт. 28, 18). Христос возноситься на небеса і сідає праворуч від Отця, сповнивши своє завдання. Дорога до Бога є відкрита. Тому свято Вознесіння звертає велику увагу на прославу людини в Христі Ісусі. Людина повинна шукати слави Божої, а не людської. Покликання кожного з нас має відкрити нам шлях Христа й привести до успіху в житті.
ІІІ). Україна продовжує переживати кровопролитну війну. Сигнали повітряної тривоги змушують людей шукати безпечне місце. Слово «бомбосховище» стало для нас буденним захистом. Церква пригадує, що таким духовним безпечним укриттям від будь-яких зовнішніх небезпек для життя є Ісус Христос.
Людське життя добровільно занурене у воду тайни Хрещення проходить через смерть і воскресіння Ісуса та досягає свого успіху й слави. Ув’язнений апостол Павло, очікуючи смерті, написав, що вірні воскресають до слави з Христом, котрий сидить праворуч Бога Отця.
Христос — наше сховище, нині возноситься зі своїм воскреслим тілом на Небо! Вся безпека нашого життя і спасіння заховані в Ісусі! Тільки в Ньому можемо зберегти своє життя й осягнути Царство Боже. Нині Христос приготував людині на Небі по правиці Бога Отця безпечне сховище. Тому у свято Вознесіння бачимо свою дорогу до безпечного «бомбосховища» від гріхів.
Через десять днів приходить час П’ятидесятниці. Дух Святий зійде на кожного з нас і впровадить у славу вознесіння Ісуса Христа. Тому нині в нашій Церкві починається Декада місійності, тобто підтримка тих церковних заходів, котрі сприяють пізнанню Христа, Хрещенню і збереження життя від смерті вічної та вознесіння на Небо! Велич кожної людини прийти до слави Христа.
Висновки. Народ України і кожний християнин просить Христа піднести нас над гріхами і підійняти нас з нашого горя, болю та сліз! Над нашим народом нависла небезпека смерті. Ісусе будь нашою безпекою, захисти нас від зла. У Тобі Боже наше життя, надія і спасіння.
Мати Божа Неустанної Помочі, яка прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя» покажи нам вихід із тяжких життєвих обставин, у яких ми тепер перебуваємо.
Господи, через блаженного Миколая Чарнецького піднеси кожного воїна і його родину на небо і посади їх по своїй правиці. Амінь.
Благословення Господнє на вас.
† Василій Івасюк,
єпископ Коломийської єпархії УГКЦ
21 травня 2026 року,
у свято Вознесіння Господнього,
с. Парище
