СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Явожні вшанували пам’ять українців — в’язнів Центрального табору праці
19 вересня на території колишнього Центрального табору праці в Явожні (Польща) відбулися традиційні молитовно-меморіальні заходи задля вшанування українців, які стали в’язнями цього табору в повоєнні роки. Центральною подією стала Божественна Літургія та Панахида, які очолив єпископ Вроцлавсько-Кошалінський УГКЦ владика Володимир Ющак.
Поминальні заходи складалися з двох частин — молитовної та офіційно-громадської. На початку присутніх привітав голова Катовіцького гуртка Об’єднання українців у Польщі Петро Кормило. Про це повідомляє пресслужба Вроцлавсько-Кошалінської єпархії.
Пам’ять про наших близьких
Божественну Літургію та Панахиду за померлих в’язнів табору владика Володимир Ющак відслужив у співслужінні з єпископом-помічником Вроцлавсько-Кошалінської єпархії владикою Маріушем Дмитерком, духовенством єпархії та о. Дмитром Федлюком із Перемишльсько-Варшавської архиєпархії.
У проповіді владика Володимир нагадав трагічні сторінки історії Центрального табору праці в Явожні. У 1947–1949 роках тут утримували 3821 в’язня української національності. Серед них було 819 жінок, близько 80 із яких були вагітними, а також діти, понад сто людей похилого віку та осіб з інвалідністю. У таборі перебували 22 греко-католицькі та п’ять православних священників.
«Як українська спільнота в Польщі ми приходимо до цього місця, щоб особливим чином пам’ятати про наших близьких, які 1947 року потрапили до цього нелюдського місця», — наголосив архиєрей.
Бути сторожами пам’яті загиблих та виживших в’язнів
Владика також нагадав про 162 українських в’язнів, які не пережили ув’язнення в Явожні. Серед них був греко-католицький священник о. Юліан Криницький. Дев’яносто три особи були засуджені до смертної кари, понад 450 — до різних термінів ув’язнення. Чимало людей перебували в таборі без судового процесу та офіційного висунення звинувачень. Після звільнення колишні в’язні не могли відкрито говорити про пережите, домагатися реабілітації чи відшкодування за завдані кривди.
Окрему частину проповіді єпископ присвятив людям, які пережили табір та впродовж наступних десятиліть берегли пам’ять про його жертв. Він пригадав світлину 2007 року, на якій зображено 15 колишніх в’язнів Явожна. Сьогодні вже нікого з них немає серед живих.
Зокрема, владика згадав Ірену Ковалік із дому Зрада — одну з наймолодших в’язнів табору, яка потрапила сюди дворічною дитиною разом із матір’ю Марією. У жовтні 2025 року її поховали на комунальному цвинтарі в Тихах. Архиєрей згадав також Яна Зраду, багаторічного очільника української громади в Катовіцах, який багато років допомагав організовувати щорічні поминальні заходи в Явожні, та о. Шимона Янковського — польського священника-августинця і біритуаліста, який тривалий час був парохом греко-католицької парафії в Катовіцах і долучався до збереження пам’яті про жертв табору.
«Біль, пережитий цими людьми, і болючі емоції відійшли разом із тими, хто їх безпосередньо зазнав. Сьогодні залишаємося ми — їхні нащадки і водночас сторожі їхньої пам’яті», — зазначив владика Володимир.
Молимося за українців і молимося за поляків
Завершуючи проповідь, єпископ звернув увагу на необхідність польсько-українського примирення та пригадав слова святого папи Івана Павла ІІ, виголошені у Львові 26 червня 2001 року. Тоді папа закликав поляків та українців відійти від болісного минулого, прямувати разом до майбутнього та поставити вище те, що об’єднує, ніж те, що розділяє.
«Особливо сьогодні, особливо в цьому місці, ми повинні нагадувати собі та іншим ці слова і дедалі глибше усвідомлювати їхню актуальність», — підкреслив єпископ.
Владика закликав молитися не лише за українських, а й за польських та інших в’язнів Центрального табору праці, які тут страждали і помирали, а також за український і польський народи, «щоб болісна історія та принесені жертви стали для нас цінним уроком і пересторогою на майбутнє, щоб ми могли жити поруч у мирі та взаємній пошані».
Офіційно-громадська частина вшанування жертв
Після молитви розпочалася громадська частина меморіальних заходів. Вінки до пам’ятника поклали офіційні делегації Посольства України у Варшаві та Генерального консульства України у Кракові, представники державної і місцевої влади, а також української громади в Польщі.
До вшанування пам’яті долучилося й молоде покоління українців у Польщі. Бандуристи з Катовіц представили коротку музичну програму, а молодь з українських шкіл у Білому Борі — мистецьку композицію, присвячену виселенню українців із рідних земель під час операції «Вісла» та сучасній вимушеній міграції українців, спричиненій російською агресією проти України.
Завершилися пам’ятні заходи спільною зустріччю та спілкуванням учасників, які прибули до Явожна з різних регіонів Польщі.
Щорічні молитовно-меморіальні заходи на території колишнього Центрального табору праці в Явожні організовують Катовіцький гурток Об’єднання українців у Польщі та греко-католицька парафія в Катовіцах.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
