СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Перемишлянах молитовно вшанували пам’ять блаженного священномученика Омеляна Ковча
26 березня 2024 року, з нагоди 80-ліття мученицької смерті, в м. Перемишлянах молитовно вшанували пам’ять «Пароха Майданека» — блаженного священномученика Омеляна Ковча. З цієї нагоди, Архиєрейську Божественну Літургію Прокатедральному храмі святого Миколая, де душпастирював о. Омелян, очолив єпарх Стрийський владика Тарас Сеньків, якому співслужили єпископ-помічник владика Богдан Манишин та духовенство Перемишлянського, Унівського та Бібрського деканатів. В часі богослужіння владика Тарас рукоположив у диякони Ореста Яціва.
«Він стає щораз ближче до нашого життя і нашого усвідомлення глибини того, що означає Боже покликання, особливо зараз, коли переживаємо часи війни», — сказав, звертаючись до присутніх на початку своєї проповіді владика Тарас, як зазначає пресслужба Стрийської єпархії УГКЦ.
За словами єпископа, шукати в нашому житті та в житті цього блаженного священномученика якихось дослівних аналогій є важко. Але якщо в цілому подивитися на життя і священниче служіння отця Омеляна, то воно є позначене принциповою особливістю. Це є протистояння між Церквою та її просланням і тими суспільними, політичними, воєнними та іншими змінами, які існували в часі його життя, і котрі ми можемо собі взяти за дороговказ в усвідомленні і нашого священничого та християнського життя.
«Омелян Ковч був викликом для тодішніх політичних державних структур, навіть для церковних структур тому, що він в глибині своєї душі, мав за основу послання Церкви — спасіння людських душ. І ради цього переступав через обставини, труднощі, виклики, і йшов туди, де ця вимога — спасти людські душі, звучала або він її чув якнайголосніше. І ця дорога привела його до того, що він став „парохом Майданека“ для спасіння людей. Отець Омелян завжди був тим, хто переводив з довірою через поріг смерті до вічності тих, кого Бог кликав, з глибокою вірою в те, що там їх очікує воскреслий Христос, котрий з великими обіймами буде їх приймати до вічного життя», — підкреслив проповідник.
Продовжуючи, єпископ Стрийський вказав на небезпеку протистояння між Церквою, завданням якої є спасіння людських душ як найголовніший вияв суспільного блага та державою, яка визначає критерії загального блага згідно зі своїх бачень: політичних, економічних, соціальних, різних ідеологій. Тож у державі загальним благом може бути спасіння бездомних котів, а поруч з ним вбивство ненароджених дітей або евтаназія людей, котрі є нездатні жити самостійно.
За словами владики Тараса, Церква завжди буде шукати спасіння людських душ, а держава буде визначати якісь свої обмежені, ситуативно визначені цілі: «Тому сьогодні мусимо усвідомити, що наше майбутнє не буде визначене якимись прерогативами в державному суспільно-політичному житті, бо ми завжди будемо будь-якій державній структурі, якою б вона не була упорядкована, доки її головною ціллю не буде спасіння людських душ, вона буде дивитися на нас і цілу нашу Церкву так, як колись дивилися на блаженного священномученика Омеляна Ковча. Тому що держава буде старатися мати таку Церкву, над якою вона може мати контроль або навіть і панування».
«Молячись сьогодні, за прославу блаженного священномученика Омеляна Ковча, випрошуймо в нього ласку, щоб коли нас будуть пробувати нагнути, ми за його заступництвом, і з Божою поміччю до кінця стояли рівно — в правді Божій, на славу Божу і на спасіння людських душ», — сказав владика Тарас, завершуючи проповідь.
Після Анафори розпочалися дияконські свячення. Кандидата введено у святилище через Царські Двері і три рази обведено навколо престолу. Потім він став на коліна перед престолом, а єпископ прочитав таїнозвершувальну молитву, просячи Бога сповнити новопоставленого, вірою, любов’ю, силою та святістю для належного служіння спільноті. На знак цього служіння, владика Тарас вручив дияконові Оресту дияконські ризи, служебник і кадильницю.
На завершення Літургії до присутніх звернувся владика Богдан Манишин, який закликав усіх усильно молитися за прославу як святого блаженного священномученика Омеляна, не лише на локальних теренах, але і в усій Католицькій Церкві. Насамкінець, усі разом помолилися Молебень до блаженного священномученика Омеляна Ковча, а владика Тарас привітав новопоставленого диякона Ореста, побажавши йому вірності служінню, до якого Господь його покликав.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
