СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ молитві за полеглих героїв на Личаківському цвинтарі львів’яни відзначили День Незалежності
У День 33-ої річниці відновлення Незалежності України, 24 серпня 2024 року, на Личаківському кладовищі у Львові за участі єпископа-помічника Львівської архиєпархії владики Володимира Груци та військових капеланів вшанували пам’ять захисників і захисниць України.
Львів’яни молитвою, лампадками та квітами вшанували захисників і захисниць на трьох полях: на могилах новітніх Героїв, а також на могилах Героїв Небесної Сотні та учасників АТО/ООС на полях почесних поховань № 67 і № 76, як інформує пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
У молитовному заході також взяли участь єпископи та священники ПЦУ, представники влади різних рівнів, військовослужбовці, працівники ДСНС та національної поліції, волонтери, представники громадськості, рідні загиблих Героїв та чисельно зібрані львів’яни.
Розпочинаючи своє слово до зібраних молільників, владика Володимир Груца зазначив, що у цей День Незалежності України усі зібралися на одному зі святих місць Львова — Личаківському цвинтарі. «Ми звершили моління на могилах Героїв наших Захисників. Ми себе взаємно вітаємо з цим днем», — додав він.
Відтак проповідник поділився привітанням, яке отримав вранці цього дня: «Зранку отримав привітання з Яворового краю від вдови сучасного Захисника, нашого Героя. Жінка пише, що сьогодні є день, який хочеться обійняти, як страждаюче, але таке рідне дитя…».
Владика Володимир зауважив, що Незалежності України сьогодні 33 роки. Саме в такому віці Ісус Христос був розіп’ятий, страждав, але також воскрес із мертвих.
«Він був підданий несправедливій судовій системі, яка проявила себе у всій повноті. Він був засуджений без складу злочину. Світова спільнота теж по-різному реагувала. На Хресній дорозі разом з ним залишилася горстка людей, зокрема матір, яка обіймала дитину серцем і поглядом. Але що сталося далі? Ми можемо сказати: чому не реагувало небо і це допустило? Небо плакало, але також бачило перспективу. Ось настає Великодній ранок, на третій день жінки-мироносиці виходять, немов би на операцію милосердя, стаючи свідками порожнього гробу. Ніби все було передбачено, навіть забезпечена охорона. Але опонент не міг зрозуміти одного: добро перемагає зло!» — сказав єпископ.
Тож, за словами єпископа, ми також перебуваємо на пасхальній дорозі України, де нам в особливий спосіб товаришує Ісус Христос у напрямку Воскресіння, у напрямку перемоги добра над злом.
«Обіймімо любов’ю цей день, як рідне дитя! Пам’ятаймо про тих, хто нам його дарує, зокрема, ціною власного життя!» — закликав владика Володимир на завершення свого слова.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
