У Львові стартувала міжнародна конференція «Отець Климентій Шептицький: життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви»
15 листопада 2019 року у Львівській національній обласній бібліотеці України імені Василя Стефаника стартувала міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький: життєвий і духовний шлях блаженного Католицької Церкви».
До конференції численно долучилися духовенство, науковці, представники влади. Привітав присутніх також архиєпископ і митрополит Львівський УГКЦ високопреосвященний владика Ігор Возьняк, який переконаний, що справа блаженного священномученика Климентія живе, бо є ті особи, які її досліджують:
«Кульмінаціним моментом святкування 150-ліття від народження блаженного Климентія Шептицького стане Божественна Літургія у його родинному селі Прибличі. Важливо, що цю дату святуємо як на церковному, так і на державному рівні. Життя блаженного Климентія Шептицького можна розділити на 2 етапи: світське і чернече. Але їх об’єднує служіння Богу і українському народові. Різниця полягає лише у тому, що у світському житті він служив Богу і народу, як доктор обох прав, депутат австрійського Сейму, Президент Товариства Галицьких Лісів, а у монашому як той, хто був правою рукою свого брата — митрополита Андрея, особливо у справі відродження Студійського чернецтва», — наголосив митрополит Львівський УГКЦ.
Привітальне слово представника роду Шептицьких
Також під час міжнародної конференції було вислухане привітальне слово д-р Андрія Шептицкого, представника роду Шептицьких.
«Ми говоримо про митрополита Андрея як про Мойсея українського народу. А о. Климентій Шептицький був тим, хто допомагав. Отець допомагав у Прилбичах, людям у тюрмах, а потім цю допомогу продовжували інші отці-студити: Блаженніший Любомир, владика Венедикт, о. Севастіян, о. Юстин. Завдяки їм нам вдається краще пізнати спадщину Шептицьких і рідну Україну. Ще раз бажаю успішної праці на науковій конферінції усім вам, котрі досліджуєте спадщину Шептицьких.», — зазначив у вітальному слові Андрій Шептицький, представник родини Шептицьких.
Отець Юстин Бойко: брати Шептицькі не мали жодного конфлікту
Доповіді конференції присвячені різним аспектам біографії і діяльності священномученика Климентія Шептицького. Зокрема, синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко розкрив маловідомі сторінки життя о. Климентія Шептицького.
«Першу ціль, яку ми перед собою ставимо, то зруйнувати стереотип про те, що брати Шептицькі мали конфлікт на фоні національно-політичних питань. Їхнє листування свідчить абсолютно про протилежне», — зазначив о. Юстин, а згодом представив присутнім копії кількох оригінальних рукописних листів між братами Шептицькими 1914–1920 років, а також їхнє відчитання. Також отець, наприклад, поділився таким цікавим фактом, що блаженний Климентій мав не найкращий почерк і тепер дослідникам нелегко дається «відчитання» тих сенсів, які були закладені у його приватному листуванні з братом.
Представляємо Вашій увазі один з прикладів відчитаного листа:
З Листа Митрополита Андрея до брата Казимира з Риму
Рим, 1/8 [1]910
«Мій найдорожчий!
Був я в суботу у Святійшого Отця, згадував про Тебе, а він на те:
«Оце ж, оце ж коли тиждень тому ти був у мене — відразу сказав я собі — я забув спитати, що з братом. Поблагослови його від мого імені, передай йому всі мої благословення, аби тільки став монахом» —
а коли я вже виходив, сказав:
«і братові мої вітання».
Наталія Бунда: «Це людина, яка своєю суспільною діяльністю, любов’ю до народу, до Галичини, показала, як потрібно розбудовувати місто, де ми живемо і країну»
Долучилася до конференції і директор Департаменту розвитку Львівської міської ради Наталія Бунда:
«Насправді цей рік у місті Львові дуже особливий. Ми спільно з Українською Греко-Католицькою Церквою напрацювали цілу низку заходів до 150-річчя блаженного священномученика Климентія Шептицького. Навіть важко окреслити словами велич цієї постатті. Це людина, яка своєю суспільною діяльністю, любов’ю до народу, до Галичини, показала, як потрібно розбудовувати місто, де ми живемо і країну. І про те, що відповідальність лежить на кожному з нас. І якщо ми хочемо жити у суверенній і успішній країні, то це все виключно мають бути плоди і результати нашої праці.
Цьогоріч я зробила для себе висновок, що блаженний Климентія є для мене тим ідеалом, до якого прагну. Зокрема я радію, що на території Музею архітектури і побуту буде освітній центр імені блаженного Климентія Шептицького. Це теж завдяки тісній співпраці із Церквою, завдяки підтримці, іноді навіть такому мотивуванню. І мені б дуже хотілося, щоб цей інформаційно-освітній комплекс не був звичайною будівлею, а таким простором для людей під егідою блаженного Климентія, де ми би говорили про людину, про людську гідність, про людину, яка дбає про своє місто і моральні чесноти та цінності, людину, яка має любов до людей довкола. І ми сподіваємося, що цей простір буде для конференцій, воркшопів, зустрічей, для лекцій, для людей різних вікових категорій. І хочеться побажати, щоб 151-ліття блаженного Климентія ми вже святкували у інформаційно-освітньому центрі», — підкреслила Наталія Бунда.
Додамо, що до конференції долучився також заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.
Климентій Шептицький і відновлення Студійського монашества
Чорнописька Вікторія, кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» (Львів) представила доповідь на тему: «Блаженний Климентій як авторитет УГКЦ: аналіз релігійної діяльності». Зокрема, доповідачка розкрила основні напрямки діяльності о. Климентія: «Відновлення Студійського чернецтва, управління та поширення монаших спільнот. Стараннями о. Климентія було укладено Типікон, написано послання до монахів. За словами митрополита Андрея о Климентій став харизматичним творцем моделі Студійського чернецтва з просхідною ідентичністю у всіх можливих напрямках, що допомогло згодом монастирям вистояти у часи випробувань завдяки цілісній структурі з вишколеними ченцями (10–15) у кожному монастирі. Згодом опікувався сиротами та вивів Студитів на абсолютно новий і якісний рівень.
Будучи ігуменом о. Климентій був членом Митрополичої Консисторії, брав участь у церковних конгресах, спільно з митрополитом Андреєм візитував богословську академію, допомагав у розвитку Студіону. Проживав у митрополичих палатах опікуючись хворим митрополитом Андреєм, допомагав організовувати Реколекції і щочетвергові зустрічі для священників».
Відтак Станіслав Стемпень, доктор історичних наук, директор Південно-Східного Наукового Інституту (Перемишль, Республіка Польща), ґрунтовно проаналізував діяльність Казимира Шептицького як активного члена, а згодом віце-президента Лісничого Товариства у своїй доповіді: «Казимир Шептицький — аристократ, господарник». Також автор звернув увагу на те, що за його сприянням було ухвалено 15 червня 1904 року «Загальний австрійський закон про ліси», що набув статусу обов’язкового на усій території Австро-Угорщини.
Презентація першої біографії священномученика Климентія Шептицького
Окрім цього, під час конференції про о. Климентія Шептицького було презентовано першу наукову біографію о. Климентія Шептицького авторства п. Івана Матковського.
«Постать бл. свщмч. Климетія Шептицького зацікавить однаковою мірою світських і духовних осіб. Приклад його життя буде повчальним для політиків та громадських діячів. Організаторський і підприємницький хист стане взірцем для бізнесменів. Жертовність світитиме для чернецтва та клиру…», — поділився автор біографії.
Також д-р Іван Матковський представив усім присутнім доповідь про взаємини братів Шептицьких із єврейським народом, особливо під час Голокосту. Науковець на підставі єврейської польськомовної преси та листів представив присутнім ставлення трьох братів Шептицьких: Андрея, Климентія та Станіслава до євреїв. Науковець згадав про листування юдея Прилбич Ісми Блю з Андреєм Шептицьким, а також згадав повчання митрополита з його пастирських послань, в якому митрополит наголошував на важливості кожній людині, зокрема, єврею чинити справи милосердя і любові. Також, у вже згаданій польськомовній єврейській газеті є згадка про захист євреїв Станіславом Шептицьким. Про приязні стосунки також свідчить газетна стаття, в якій євреї вітають митрополита Андрея з іменинами.
Доповідач згадав також про опіку Климентія Шептицького над єврейськими дітьми, зокрема, над врятованим Куртом Левіном та наголосив на особливу підтримку родини Шептицьких у часи Голокосту. Серед врятованих дітей є також сестра-студитка Фаїна Ляхер і Адам Ротфельд.
Як зазначив дослідник тема єврейських стосунків ще потребує досліджень і є для нас та інших взірцевою у прикладі взаємин з іншими народами особливо у складні часи.
Останні дні Климентія Шептицького у Володимирській тюрмі
Бубряк Руслана, завідувач виставкового відділу Музею історії релігії (Львів) розповіла усім присутнім про «Тюремний та пересильний період архимандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми».
Як зазначила дослідниця, розпочався мученицький шлях о. Климентія Шептицького 1 листопада 1944 у день смерті митрополита Андрея, а вже згодом продовжився арештом у 1947 році у келії Унівської Лаври під час вечірньої молитви. Звинувачували ігумена Студитів у зраді Батьківщини, зокрема, у формуванні націоналістичного руху і допомозі ОУН боротись з радянською владою.
Старця Климентія допитували переважно вночі з метою ще більшого виснаження. Серед особистих речей у Володимирській тюрмі о. Климентій мав 4 книжки. Під час ув’язнення монах листувався зі студитами з проханням допомогти йому коштами на лікування. Стан здоров’я ув’язненого був важким до смерті. Помер 1 травня 1951 р у тюрмі. Місце поховання невідоме.
Серед документів є акт, в якому описаний важкий стан Климентія Шептицького перед смертю.
Климентій Шептицький як управитель бібліотеки «Студіону»
Кривенко Маргарита, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів), виступила із доповіддю на тему: «Ігумен Климентій Шептицький як управитель книгозбірні „Студіону“», у якій наголосила на тому, що „на початковому етапі управління Книгозбірня „Студіону“ налічувала близько 10 тис. примірників і була розміщена у домі дяківської бурси. Фонди книгозбірні налічували: різномовні бібліотечні зібрання, вартісні приватні збірки Митрополита Андрея та інші. За доволі короткий період керівництва о. Климентія книгозбірня примножила ще 50 тис. видань“.
Відтак доповідачка продовжила: «Пріоритетним завданням працівників книгозбірні було примноження видань. З будівництвом дому на вулиці Петра Скарги розпочинається другий період розвитку „Студіону“. За час управління о. Климентія були написані правила користування фондами читальні. За правилами книгами можна було користуватись лише у читальні. З 1939 р. бібліотека стала недоступною, а згодом знищеною».
Про родинну бібліотеку Шептицьких
Опісля, Качур Ірина, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів), представила наукову доповідь на тему: «Родинна бібліотека Шептицьких у Прилбичах».
Пані Ірина Качур розповіла про родинну бібліотеку Шептицьких у Прилбичах та про вплив батьків на формування бібліографічних поглядів братів Шептицьких. «Резиденція Шептицьких у Прилбичах була збудована у 18 ст. У родинному маєтку зберігалось близько 30 полотен та малярських робіт матері Софії, архів з приватними документами, рукописами, унікальними збірками церковнослов’янських видань та велика бібліотека з рідкісними олійними друками. Близько 6 тисяч томів було знищено під час І Світової війни. Дім, де зберігались книжки згорів і лише невеличку частину вдалося зберегти. Книжки з Прилбицької бібліотеки позначались золотистим еслібрисом зі зображенням родинного гербу. Митрополит Андрей отримав у дарунок від батька 1072 примірники з родинної бібліотеки, а згодом цінні видання старший брат передаровував о. Климентію».
Наприкінці, Ірина Качур зауважила, що «родинною традицією Шептицьких було дарувати рідним найцінніше — КНИГУ».
Нагадаємо, міжнародна наукова конференція «Отець Климентій Шептицький (1869–1951): життєвий і духовний шлях Блаженного Католицької Церкви»продовжиться і завтра у бібліотеці Стефаника. Початок о 10:00.
Додамо, що у межах коференції синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко закликав присутніх звернутися до Яд Вашем про визнання митрополита Андрея Шептицького Праведником народів світу. Відповідне звернення планують опублікувати до завтра.
ПРОГРАМА
міжнародної конференції з нагоди 150-ліття від дня народження
Упродовж 15-16 листопада 2019 року у головному корпусі Львівської наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника . Організаторами події є Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника та Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу УГКЦ.
- 15 листопада, п’ятниця
09.00 год. | Реєстрація учасників конференції |
09.45 год. | Вітальне слово Генерального директора ЛННБ України ім. В. Стефаника Василя Ферштея |
Вітальне слово владики Ігоря Возьняка, митрополита Львівського УГКЦ | |
Вітальне слово від родини Шептицьких д-ра Андрія Шептицького | |
Доповіді на тему: «Роль блаженного Католицької Церкви Климентія Шептицького у розвитку української духовності» Модератори: Матковський Іван, Стемпень Станіслав · Ферштей Василь, кандидат педагогічних наук, генеральний директор ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Історико-культурна спадщина Шептицьких у фондах ЛННБ України ім. В. Стефаника · о. д-р Юстин (Бойко), синкел у справах монашества Львівської архиєпархії УГКЦ (Львів) Маловідомі сторінки життя отця Климентія Шептицького (на підставі його листування з митрополитом Андреєм) · Стемпень Станіслав, доктор історичних наук, директор Південно-Східного Наукового Інституту (Перемишль, Республіка Польща) Казимир Шептицький (бл. Климентій) – аристократ, господарник, економіст · Чорнописька Вікторія, кандидат історичних наук, асистент кафедри цивільного права та процесу Інституту права та психології Національного університету «Львівська політехніка» (Львів) Блаженний Климентій як авторитет УГКЦ: аналіз релігійної діяльності |
|
Перерва на каву | |
Доповіді: · Матковський Іван, доктор філософії (PHD), Постуляційний Центр Монастирів Студійського Уставу (Львів) До питання взаємин братів Шептицьких і євреїв · Бубряк Руслана, завідувач виставкового відділу Музею історії релігії (Львів) Тюремний та пересильний період архимандрита Климентія Шептицького у світлі архівних документів Володимирської тюрми · Кривенко Маргарита, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Ігумен Климентій (Шептицький) як управитель книгозбірні «Студіону» · Качур Ірина, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рідкісної книги ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Родинна бібліотека Шептицьких у Прилбичах |
|
14.40 год. | Дискусія. Презентація книги І. Матковського «Біографія. Блаженний священномученик Климентій Шептицький» (Львів, 2018) |
16.00 год. | Фуршет |
- 16 листопада, субота
10.00 год. | Доповіді на тему: «Книгозбірня «Студіону» у Львові: проблеми вивчення, збереження, інформаційний потенціал»
Модератори: Дядюк Мирослава, Колосовська Ольга · Скочиляс Ігор, доктор історичних наук, проректор з наукової роботи Українського католицького університету (Львів) Історична спадщина Унії в концепції «Студіону» Андрея Шептицького · Дядюк Мирослава, кандидат історичних наук, завідувач відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Архів історії Унії як складова книгозбірні «Студіон» · Громова Галина, начальник відділу довідкового апарату та обліку документів Центрального державного історичного архіву України (Львів) Архівна спадщина Шептицьких у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові · Чернухін Євген, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (Київ) Генеза, джерелознавчі аспекти та історичні контексти документів ф. XVIII (Зібрання історичних документів та архів митрополита Андрея Шептицького) в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського · Осташко Тетяна, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії Української революції, 1917–1921 рр., Інституту історії України (Київ) Роль митрополита Андрея Шептицького у збереженні архіву В’ячеслава Липинського · Ясіновський Юрій, доктор, професор, директор Інституту церковної музики Українського католицького університету (Львів) Колекція нот церковної музики у бібліотеці Свято-Успенської Унівської Лаври · Фрис Віра, кандидат історичних наук, доцент, завідувач відділу «Музей книгодрукування» Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького (Львів) Рукописна книга з бібліотеки «Студіону» у фондах львівських інституцій |
Перерва на каву | |
Доповіді: · Колосовська Ольга, кандидат історичних наук, доцент, заступник генерального директора з наукової роботи ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Кириличні стародруки з книгозбірні «Студіону» у фондах Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника · Тимків Світлана, директор Арт-центру «Я Галерея» (Львів) Видання з бібліотечного зібрання «Студіону» у фонді «Стародруки» Львівського музею історії релігії · Терещук Ольга, молодший науковий співробітник Нау- ково-дослідного інституту пресознавства ЛННБ України ім. В. Стефаника Пресові видання Свято-Успенської Унівської Лаври як форма місійності («Ясна путь» (1935–1939) та «Промінчик Сонця Любови» (1936–1937) · Кривенко Маргарита, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Науковий каталог книгозбірні «Студіону» як «візантійської» бібліотеки: алгоритм та особливості створення · о. д-р Севастіян Дмитрух, директор Музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ (Львів) Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон» · Гелитович Марія, завідувач відділу давньоукраїнського мистецтва Національного музею імені Андрея Шептицького (Львів) Збірка ікон «Студіону» у колекції Національного музею ім. Андрея Шептицького · Купчинська Лариса, кандидат мистецтвознавства, доцент, в. о. директора Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів ЛННБ України ім. В. Стефаника (Львів) Презентація «Портрета монаха Климента Шептицького» (25.12.1938 р.) М. Шалабавки |
|
14.40 год. | Дискусія. Підсумки конференції |
16.00 год. | Фуршет |
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ