У Будапешті парафіяльна спільнота відзначила 15-ліття разом із владиками Филипом Кочишем та Степаном Сусом
Голова Пасторально-міграційного відділу УГКЦ владика Степан Сус 5 листопада 2023 року очолив святкову Божественну Літургію на парафії Покрови Богородиці УГКЦ у Будапешті з нагоди 15-річчя заснування громади УГКЦ в Будапешті та початку розвитку українських спільнот УГКЦ в Угорщині.
Богослужіння відбулось у співслужінні Глави Угорської Греко-Католицької Церкви, архиєпископа і митрополита Гайдудорозького Филипа Кочиша. Також на молитві були присутні священники УГКЦ, які душпастирюють в Угорщині: о. Дамʼян Габорій, о. Володимир Мусів, о. Андрій Белеканич, ЧСВВ.
Гостями святкування стали заступник Голови ПМВ о. Андрій Гах, Генеральний вікарій Східних Католицьких Церков в Австрії о. Юрій Коласа, настоятель парафії Св. Варвари у Відні о. Тарас Шагала, отці з Дрогобицької єпархії о. Іван Паньків та Микола Мисів та Київської архиєпархії УГКЦ о. Василь Чудійович, о. Павло Локоть та о Андрій Бонис і диякон о. Петро Токач. Богослужіння своїм співом супроводжував хор з парафії Св. Варвари у Відні.
На урочисту Літургію зібралось близько 250 вірних.
«Ми з вами зібралися на цю спільну Святу Літургію для того, щоби подякувати, подякувати Богові за 15 років нашої парафіяльної спільноти, нашої церковної родини. Подякувати Богові за Його доброту і милосердя, за Його увагу і ласку до нас. Те, що ми, будучи далеко від свого дому, переживаючи різні моменти у власному житті, рухаючись у житті різними дорогами, у різних труднощах і викликах не побоялися створити тут, в Угорщині, спільноту, парафію, місце, де ми маємо нагоду прийти, прославляти Господа Бога, бути разом як українці, зберігаючи свою культуру і традиції та збагачувати цим нашим спільним добром угорський народ, який став для нас домом, який нас прийняв і дав нам можливість тут жити, працювати, будувати свою сім’ю, бути щасливими, посилати своїх дітей до школи і навіть представляти інтереси чи думки української громади в угорському парламенті. Не бути просто групою людей, але бути голосом власного народу! Того народу, який сьогодні є зболений та переживає непрості сторінки своєї історії, народу, який молиться і просить у Господа Бога цього милосердя», — мовив на початку свого слова до молільників єпископ Степан.
Відтак проповідник сказав, що апостол Павло у посланні нам пригадує про те, що Бог — багатий милосердям. «І це Боже милосердя, ці Божі доброта і любов спонукають нас бути разом, будувати нашу спільноту навіть тоді, коли у нас виникають непорозуміння і протиріччя, коли ми шукаємо себе у цьому світі. Важливо, щоби ми з вами не боялися відставляти у сторону те, що руйнує. Адже скільки сьогодні є того, що руйнує? Ми з вами, переживаючи непрості моменти історії українського народу, непрості моменти історії усього світу не можемо дозволити собі, щоби щось руйнувало нас, нашу родину, школу чи спільноту, чи навіть наше вміння бути разом і бути тим народом, який готовий бути відповідальним прикладом для інших. Тож сьогоднішня неділя є днем нашої із вами подяки», — мовив архиєрей.
За словами проповідника, Бог завжди рухається із милосердям назустріч людині зболеній, згорьованій, яка стоїть на роздоріжжі життя чи поранена, яка втратила частинку себе чи щось цінне у житті. Бог рухається назустріч людині, яка окутана злом, яка загубилася у цьому світі, яка подумала, що можна обманювати світ і себе, але вкінці зустріла реальне зло. «І сьогоднішня євангельська історія про біснуватого чоловіка із Гадаринського краю, яку ми із вами щойно чули, говорить нам про те, що коли людина живе у світі зла, коли зло стає її щоденним життям, вона до нього звикає, перестає його боятися. Зло нищить її життя, позбавляє власного дому та спокою. Здається, що життя стає своєрідним дуже пошарпаним лахміттям. Євангелист Лука описує нам цього біснуватого чоловіка як людину, якою покидало життя у різні сторони. Ця людина не мала спокою, жила у гробах на цвинтарі. І це насправді було нелюдське життя. Але Бог зціляє цього чоловіка, виганяє із нього зло», — пояснив архиєрей.
«Ця євангельська історія сьогодні і перед нами ставить запитання: наскільки ми є відкритими і щирими на це Боже милосердя? Наскільки ми є щирими перед собою як християни та віруючі люди? Чи часом наше із вами християнство не є чимось зовнішнім, якоюсь етикеткою? […] Ми з вами як ті, які ходимо до церкви і молимося Богові, не можемо дозволити собі ні на мить, щоби зло знайшло собі місце у нашому житті. Маємо пам’ятати про те, що Господь, проявляючи своє милосердя до кожного із нас, водночас дає нам ласку і благодать, цю внутрішню силу проганяти зло із власного життя. У доповнення до цього ми маємо Таїнство Покаяння. Це момент, коли ми визнаємо свої немочі і недосконалості перед Господом Богом, коли ми з вами відганяємо зло і його наслідки, усе те, що може деструктивно впливати на наше життя. І відтак просимо Бога: „Боже, Ти, що є багатий милосердям, зціли мене, дай мені сили і мужності, витривалості прожити своє життя так, щоби уникати тих ситуацій, коли зло може близько підійти до мене і може моє життя нищити“», — сказав на завершення своєї проповіді владика Степан Сус.
Наприкінці Божественної Літургії також до вірних звернувся архиєпископ і митрополит Филип Кочиш. «Ми із щирим серцем приймаємо усіх, хто приїжджає у нашу країну, не тільки біженців, які були вимушені залишити свої домівки, але й тих, хто прибув в Угорщині перед тим. Я впевнений у тому, що якби Угорщина опинилася у такій ситуації, у якій сьогодні перебуває Україна, ви би також допомогли. І я впевнений, що ми зустрічаємо українців зі щирого серця», — подякував архиєпископ владиці Степанові за його участь у святкуванні та невтомну діяльність для добра українського народу.
Відтак владика присвятив кілька слів євангельському уривку, відзначивши, що він розповідає про Христа, який виганяє зло із біснуватого чоловіка. Саме вигнання зла з людини було ціллю приходу Божого Сина у цей світ. І ми сьогодні, за словами владики, бачачи велику кількість зла навколо, потребуємо цієї Божої сили. «Зло старається, щоби сусідні народи завжди боролися один проти одного. На жаль, воно вже проникло у серця багатьох людей, адже ми бачимо наскільки багато конфліктів є у світі. Якби цього не було, то не було би зла. Але зло постійно протиставляє людей один супроти одного, щоби вони воювали між собою. Ми бачимо наскільки війна шкодить людству. Тому ми щиро співчуваємо тим, хто постраждав у цій ситуації. У Римі ми разом із Блаженнішим Святославом та іншими єпископами молилися протягом місяця за мир на прохання Папи Франциска. На Синоді також прозвучало прохання, щоби ми молилися за тих людей, які розпочали цю війну та які отримують користь від неї. Вони також потребують нашої молитви. Нам треба молитися за те, щоби Бог вигнав зло із них. Також ми повинні молитися за те, щоби Бог допоміг нам вигнати зло і з нас, адже ми бачимо це зло у своїх родинах та між друзями. Ми не можемо цього допустити! Ми маємо просити Бога, щоби Він нам допоміг у тому, щоби наші серця були наповнені милосердям і ми добре відносилися до своїх рідних і близьких, щоби у наших народах панувало добро», — зазначив митрополит Филип.
«Нам не соромно дивитися назад, і ми впевнено рухаємося уперед. І це знак того, що ми цінуємо це Боже милосердя!» — промовив насамкінець молитовного святкування владика Степан Сус.
Напередодні, 4 листопада, владика Степан Сус взяв участь у конференції про постать святого Йосафата Кунцевича, 400-ліття мученицької смерті якого цього року відзначається — «Свідчення життя священномученика Йосафата Кунцевича як послання сучасній людині». Її провів отець Андрій Белеканич, ЧСВВ. Також у Центрі української культури та документації в Угорщині відбулося відкриття фотовиставки про історію громади під керівництвом душпастиря для українців греко-католиків Угорщини о. Дамʼяна Габорія. Владика Степан виступив зі вступним словом на церемонії відкриття та мав нагоду ознайомитися із історією постання парафіяльної спільноти.
Варто пригадати, що громада Української Греко-Католицької Церкви в Будапешті була заснована Блаженнішим Любомиром Гузаром, який відправив першу Божественну Літургію 3 жовтня 2008 року в храмі Святого Флоріана в угорській столиці. Зараз тут діють 11 спільнот, які обслуговують 4 священники. УГКЦ на теренах Угорщини діє під патронатом Угорської Греко-Католицької Церкви.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ