«Ті, хто кажуть, що люблять і служать Україні, але не люблять українців — є неправдомовцями», — Борис Ґудзяк
Майже весь 2020 рік владика Борис Ґудзяк спостерігає за Україною та українцями з-за океану — через пандемію коронавірусу він безперервно перебуває у США. Але найважливіші події не проходять повз його увагу.
У розмові з «Українською правдою» Борис Ґудзяк розповів, чи вдалося йому за цей час переосмислити своє бачення України, відкрити в ній щось нове?
«Через відстань і час я став менше цікавитись політичним життям України. Моя увага зосереджена на людях, на людському досвіді. Досвіді не якоїсь верхівки в Києві, а жертв, скажімо, повені, яка була в Карпатах. Десь перед очима моїми є ці переповнені лікарні, люди, які не можуть дозволити собі медикаментів чи не мають до них доступу. На людському досвіді хлопців і дівчат в окопах на сході.
Тобто від Карпат до Донбасу українці знаходяться в екстремальних умовах. Проблематичність проявляється у різних невдачах і недоречностях у діях президента та уряду.
Є також чимало розчарувань і проблем, остання з яких — призначення пана Шкарлета міністром. Здавалося, уряд, який прийшов до влади, чи то радше влада, яка прийшла до правління на гаслах боротьби з корупцією, не могла б такого допустити.
Темп цього року, його різкі повороти, втрати, рутинна зайнятість ще не дали мені можливості підвести остаточний підсумок року — гадаю, що Різдво стане такою нагодою.
Принаймні останніх два десятки років — від убивства Георгія Гонгадзе, акцій «Україна без Кучми», Помаранчевої революції, періоду Януковича, до Революції Гідності й цих пореволюційних років — велика частина моєї уваги була скерована на політичні процеси, проблеми й надії на реформи.
Сьогодні, розуміючи, що на відстані мої можливості впливати на політичні процеси наближаються до нуля, мені лишається цікавим і важливим досвід людини. Як колись казала Мирославові Мариновичу Михайлина Коцюбинська — можна любити людство, лише люблячи конкретних людей. Ми любимо Україну, коли любимо конкретних українців.
Ті, хто кажуть, що люблять і служать Україні, але не люблять українців — тих конкретних людей, зокрема знедолених, потребуючих — є неправдомовцями.
Політики приходять зі своїми гаслами і відходять часто, на жаль, з невиконаними обіцянками — і цикл маніпуляцій і корупції продовжується. Я це говорю не з розчаруванням, а як людина, яка захоплюється конкретними українцями, їхньою творчістю, послідовністю, принциповістю. А також конкретними українцями, які терплять, які мають особливі потреби та пульсуюче серце у своїх грудях.
Мене захоплює українське паломництво від страху до гідності, воно ще довго буде тривати. Вважаю особливим привілеєм мого життя те, що можу бути духовним супутником, супроводжувати різних людей чи в Україні чи поза її межами», — сказав митрополит УГКЦ.
За матеріалами Релігійно-інформаційної служби УкраїниПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ