«Сповідь є проявом любові до себе»: 13 думок владики Володимира Груци про Сповідь

5 травня 2022

Думки про Таїнство Сповіді із «Школи сповідництва» від владики Володимира Груци, єпископа-помічника Львівської архиєпархії УГКЦ.

«Сповідь є проявом любові до себе»: 13 думок владики Володимира Груци про Сповідь Сповідь — це подарунок Воскреслого Христа для добра людини

Сповідь як Святе Таїнство — це зустріч людини з Богом. Це передусім визнання своїх гріхів з метою отримати прощення.

До Сповіді потрібно приступати, коли є потреба

Люди, які на початку свого духовного життя потребують чіткої структури. Тому рекомендується до Сповіді приступити щонайменше у великодній, також під час постів: різдвяного, петрівки та успенського. Також кожна людина має уродини чи іменини, в ці дні також можна приступити до Сповіді. Варто розуміти, що дуже важливо на кожній Святій Літургіії приступати до Святого Причастя. Якщо відчуваємо перешкоди через гріховність, тоді приступаємо до Таїнства Покаяння.

Сповідь є проявом любові до себе

Який сенс носити у собі тягар гріхів? Без цього у житті маємо чимало викликів, пригнічення чи зранень. Чи ми себе любимо? В чому полягає любов до себе? Властиво сповідатися, причащатися та молитися є великою потребою та проявом любові до себе. Якщо людина цього не робить, це означає, що вона себе не любить.

Сповідь дарує людині чисте серце

Сповідь чи прощення гріхів дарує людині чисте серце. Це є закономірність її духовного росту.

Важливо, що є Хтось, хто мені прощає гріхи

Довіра у контексті Сповіді має два виміри. Найперше — це довіра до Бога. Замало є прийти, визнати гріхи. Важливо, що їх хтось чує, а ще більше, що мені хтось ці гріхи прощає. Другим аспектом довіри є особа сповідника. Бо я вірю і довіряю конкретній особі, що він з огляду на своє служіння й священство є уповноважений від імені Церкви мені уділити розрішення з моїх гріхів.

Жодна психотерапія не може того, що може Сповідь

В наш час бачимо розвиток психотерапії, психології, яка повинна служити для удосконалення гармонії емоційного стану людини. Подивімося, що робить психотерапія? Так, важливо є людину вислухати, її почути і допомогти йти вперед. Тут часто криється почуття провини. Кожна людина носить в собі провину, бо ніхто на цій землі не є досконалим. Але жодна психотерапія чи психотерапевт не може того, що може Сповідь. Бо психотерапія може людину почути, але вона не може простити людині гріхи. Це може лише Таїнство Покаяння.

Під час пережиття страху відчутна руйнівна дія гріха, яка людину паралізовує

Кожна людина має в житті якийсь страх, зокрема страх перед сповіддю. У цьому є цікава деталь. Перед тим, як вчинити гріх, людина здебільшого не має страху. Більше того в цей момент можемо думати, що нічого страшного в тому нема, можна піти до Сповіді. Бог і так простить гріхи. Але, коли людина згрішила, не завжди легко є йти до Сповіді. Тоді з’являється страх. В момент страху відчутна руйнівна дія гріха, яка людину паралізовує.

Бог завжди прощає! Важливо не втомлювалися шукати Його милосердя

Що би залежало Богові на тому, щоб не прощати. Тим більше, що Ісус, навпаки, дає цей великодній подарунок апостолам — здатність прощення гріхів. Ісус коли дарує подарунок, то назад його вже не забирає, він не є на якийсь певний час.

У момент непрощення є небезпека поставити себе вище Бога

Якщо серце людини наповнене злобою, гнівом, прагненням пімсти як такої. Тоді її серце є загалом закрите на Бога, тим більше на Його прощення. Воно є немов би заблокованим, нездатним прийняти. Бог незалежний від нас. Серце, яке є повне злоби неготове це прощення прийняти.

У час війни риторику помсти варто переформатувати у риторику відновлення справедливості

Ми повинні розуміти, що злоба нас з’їдає. Ми в цій війні маємо багато жертв, втратили близьких, найрідніших людей — це рана на тілі цілого народу і всієї України. Але з іншої сторони ці люди віддали життя для того, щоб ця земля жила і процвітала. Тим, хто залишився живими цю країну треба відбудовувати. Тримаючи в собі образу ми витрачаємо життєдайні сили на непотрібні речі. Нам навпаки треба сили, наполегливості і прагнення шукання справедливості.

Щоб приступити до Таїнства Покаяння, людина передусім повинна бути охрещена

Це є важливий̆ критерій̆. Також вона повинна перебувати у віці, в якому вже усвідомлюється гріх. Тобто розуміти, що таке гріх, розрізняти добро і зло.

Щоб Сповідь була важною, потрібно добре підготуватися

Знаємо про п’ять умов доброї Сповіді: 1. Зробити іспит сумління. 2. Збудити в собі жаль за гріхи. 3. Постановити виправитися. 4. Визнати гріхи перед священником у Сповіді. 5. Виконати покуту

Покута у Сповіді не є покаранням чи штрафом, а служить для зцілення ран душі

В багатьох людей, на жаль, є неправильне розуміння покути. Часто покута сприймається і розуміється як штраф за порушення, чи покарання за мої гріхи. Ні. Помираючи на хресті, Ісус нам простив гріхи. Ми вже навіть не в стані Йому це відпокутувати чи повернути. Слід розуміти, що покута насамперед є епітимією — це грецький термін, що означає лікування, зцілення.

Довідка

Нагадаємо, що напередодні початку Великого посту на сторінці владики Володимира Груци у фейсбуці було анонсовано про новий проєкт «Школа сповідництва». На жаль, війна внесла свої корективи і відеопроєкт на даному етапі не вдалося зреалізувати. Але владика Володимир погодився відповісти на усі питання, які були надіслані від зацікавлених людей у серії публікацій.

Дописи з’являлися щоденно на фейсбук-сторінці владики Володимира у фейсбуці — Володимир Груца.

Серію публікацій можна знайти за хеш-тегом # школа_сповідництва

Серія дописів поділена на 10 тематичних блоків, серед яких відповіді на питання: Що таке сповідь? Як часто потрібно сповідатися? Чому потрібно сповідатися? Як духовно зростати у сповіді? Також владика Володимир розповів про Сповідь і довіру, про зв’язок з психотерапією. Зверне увагу на питання страху та прощення.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae