СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Сьогодні бажаємо Церкві ревності та єдності», — владика Володимир Груца у неділю П’ятидесятниці
«Святкуємо день народження Церкви. Це наше спільне свято, свято кожного християнина. Що я подарую сьогодні собі? Чим наповнене моє серце? Свята не є лише для того, щоб святкувати, а ставати досконалішими, святими. Яка моя дорога святості та служіння?» Над цим закликав роздумати єпископ-помічник Львівської архиєпархії УГКЦ владика Володимир Груца під час проповіді у неділю П’ятидесятниці, 23 червня 2024 року.
Свою проповідь у цей день владика Володимир Груца присвятив роздумам над тим, що сталося в день П’ятидесятниці, як повідомляє пресслужба Львівської архиєпархії УГКЦ.
Хто цей Святий Дух?
Насамперед єпископ відзначив, що зіслання Святого Духа стало зенітом заснування Церкви. Він мовив, що Святого Духа тяжко зрозуміти людським розумом, тож багато людей вважає, що Він — щось недосяжне, абстрактне. Чимало людей не можуть собі з цим дати раду. Вони намагаються вірити у Нього, але не можуть собі уявити, що б з ним пов’язувало.
Тож проповідник звернувся до книги Діянь Апостолів, де йдеться: «Аж ось роздався зненацька з неба шум, немов подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти» (Ді. 2, 2–4).
«Отож, Святого Духа сприймаємо органами слуху, чуття, зору і мови. Недарма під час Таїнства Хрещення намащуємо відповідні члени тіла олією», — констатував архиєрей.
Завдяки Духові говорити однією мовою та творити Церкву
За словами владики, вогонь Святого Духа спалив у апостолів страх і непевність, і вони почали мужньо проповідувати. Цілий світ став адресатом Доброї Новини, бо присутні люди почули свої рідні мови. «Коли одна людина не розуміє, що інша має на увазі чи говорить, тоді неможливо творити будь-яке спільне діло. А коли люди розмовляють „однією мовою“, щось їх об’єднує, то можна робити великі спільні справи. Бог хотів би, щоб люди говорили спільною мовою і творили щось стійке, тобто Церкву, яка існує в різних культурах і народах, творячи одну спільну християнську родину», — мовив він.
«Сьогодні бажаємо Церкві ревності та єдності. У цей спосіб ці побажання скеровуємо і до нас самих, бо ми є членами Церкви. Часто можна почути від людей докори, як в Церкві це чи інше може трапитися. А що таке Церква? Це не мури, будівлі, а люди. Це кожний християнин, ти і я! Свята Церква грішних людей!» — сказав він.
Церква покликана до молитви
Варто зауважити, — зауважив єпископ-помічник, — що апостоли були зібрані на молитві, перед тим молитовно супроводжували вибір Матія. Перебуваючи на молитві, вони стали адресатами зіслання Святого Духа. Це показує істоту Церкви. Вона покликана передусім до молитовного життя. Це не завжди легко, бо є різні виклики часу. Звичайно, Церква має відповідні структури, які повинні сприяти освяченню Божого люду. Важливе є соціальне служіння. Але істотним є літургійно-молитовне життя, звершення Святих Таїнств.
«Святий Дух є утішителем, подателем життя, скарбницею благ, так як ми називаємо Його у нашій відомій молитві „Царю Небесний“. Він ніколи не приходить сам, а приносить щедрі дари. З катехизмової частини та старозавітньої книга пророка Ісаї (11,2) знаємо про сім дарів Святого Духа: мудрість, розум, рада, кріпость, знання, побожність і страх Божий. Відкриймо наші серця на ці дари!» — додав на завершення свого слова владика Володимир.
Фото з архівуПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
