СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСлово митрополита Львівського Ігоря Возьняка про преподобну Йосафату Гордашевську
Мета нашого життя — зростати в любові до Бога та ближніх. Це просте, але й складне завдання, яке наш Спаситель називає хрестом: «… Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр 8, 34). Люди живуть у постійному спілкуванні з ближніми. А нагороду здобувається кожного дня посвяченим зусиллям. Для підтвердження цього звучать чудові слова Ісуса Христа: «… Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його» (Мт 11, 12).
Преосвященні владики,
Високопреподобні та преподобні сестри, отці та брати,
Вельмишановні представники влади,
Достойні учасники конференції!
Блаженна сестра Йосафата зібрала нас і на молитві в храмі, і в цій просторій привітній залі, щоб пригадати нам про необхідність плекання глибокого християнського життя. Щиро вітаю присутніх учасників конференції! Насамперед дякую сестрі Мирославі, що запросила на спільну молитву в храм та конференцію, чим і прославляємо блаженну сестру Йосафату! Мета нашого життя — зростати в любові до Бога та ближніх. Це просте, але й складне завдання, яке наш Спаситель називає хрестом: «… Коли хтось хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій і йде слідом за мною» (Мр 8, 34). Люди живуть у постійному спілкуванні з ближніми. А нагороду здобувається кожного дня посвяченим зусиллям. Для підтвердження цього звучать чудові слова Ісуса Христа: «… Царство Небесне здобувається силою; і ті, що вживають силу, силоміць беруть його» (Мт 11, 12). Господь, Пресвята Богородиця, ангели, святі, небо та розкішне вічне щастя вартує здобувати, оплатиться боротися, отримувати рани й силою Бога, перемагати зло.
Блаженна Йосафата народилася 20 листопада 1869 року в місті Львові, а упокоїлася 7 квітня 1919 року в Кристинополі. Життя її недовге, 50 літ, — але повне геройських духовних подвигів. Блаженна спішилася жити й за короткий час здобула досконалість, чим і виповнила довголіття (пор. Мудр 4, 13). Вона — співзасновниця жіночого чернечого греко-католицького згромадження сестер Служебниць в Україні. Сестри займалися опущеними особами, залишеними суспільством людьми. Михайлина Гордашевська походила із сім’ї, у якій було ще шість сестер та два брати. Від дитинства Михайлина, тобто сестра Йосафата, плекала покликання до чернечого стану, бо Господь дарував їй духа молитви, людяність, любов до самотності та нахил до дитячих пустинних практик… У школі та на праці була відповідальна. Спочатку отець Кирило Селецький, а згодом отець Єремія Ломницький, ЧСВВ, багато духовного труду вкладали, щоб допомагати сестрам, підтримувати їх і не лиш духовно, але й матеріально. Про початки походження цього згромадження багато колись розповідав нам отець Роман Бахталовський ЧНІ, який добре був обізнаний з окремими подробицями постання цього Згромадження. У 1990-их роках мені приходилося тримати в руках приготовану розвідку про початки згромадження сестер Служебниць та сестер святого Йосифа, описані блаженним єпископом Йосафатом Коциловським. Це чудові свідчення, прекрасні згадки про сестер та отця Кирила Селецького як сумлінного, скромного, убогого, жертовного священика, яким дуже гордився блаженний Йосафат Коциловський! Сестра Йосафата багато почерпнула з доброти побожного отця! Їй, як одній із засновниць, прийшлося багато витерпіти, прийняти відповідальність, поборювати сумніви, докучливі слова, навіть з боку своїх сестер, які були ще кволими на дорозі духовного вдосконалення. Блаженна довіряла Богу, не керувалася людськими поглядами та неоправданими критиками, бо знала, що Господу необхідно віддатися цілковито, бо Йому усе можливе. Ніколи не оскаржувала інших, бо любила найближчих як тих, які прямують до досконалішого життя. Невтомно та з посвятою сестра Йосафата працювала для ближніх, засновуючи нові осередки сестер. Вона — відповідальна, довіряла Господу, могла і робила; інші не могли, тому й критикували. Від перевтоми, недоїдання та холоду людських сердець сестра захворіла туберкульозом кісток і у важких болях померла. Не нарікала, нікого не оскаржувала, лиш з великою любов’ю прийняла волю Бога й віддала духа у Його милосердні руки.
Хай Господь благословить Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії добрим новим покликанням молоді до Згромадження! Висловлюю вдячність сестрам за їхні старання, що відноситься до катехизації та виховання молоді, рівно ж за опіку сиротами та інші благородні послуги! Хай Господь благословить усіх вас щедрими духовними дарами! Віддаю вас покрову Пресвятої Богородиці. Блаженна сестро Йосафато, молися за добрий стан нашого народу, виблагай миру в Україні та доброго вибору Президента!
† Ігор Возьняк,
Митрополит Львівський УГКЦ
Львівська міська рада, м. Львів
